Клевань — селище на високому правому березі річки Стубли, за 20 кілометрів на північний захід від Рівного. Через нього проходять траса Н22 й залізниця Рівне — Ківерці. Туристи найчастіше приїздять сюди заради тунелю кохання, але саме селище має не менш цікаву історію: тут понад чотири століття господарювали князі Чорторийські, і від них лишилися замок, костел і церква.
Від Коливані до Чорторийських
Історики вважають, що поселення існувало вже в XII столітті під назвою Коливань. У писемних джерелах Клевань уперше згадується 1458 року як власність князя Михайла Чорторийського. Відтоді доля містечка нерозривно пов'язана з цим родом — так само, як сусідня Олика пов'язана з Радзивіллами. Між двома родами навіть точилися суперечки за землі: Радзивілли подали позов, бо нові поселенці Клеваня зайняли їхні угіддя, і суперечка тривала до 1555 року, поки сторони не обмінялися селами.
1654 року Клевань отримав магдебурзьке право. Це дало поштовх торгівлі, зросли польська та єврейська громади. Польський путівник 1929 року називав Клевань «єврейським містечком» — тут жило близько 1300 євреїв, у центрі стояла мурована синагога в стилі бароко.
Замок над Стублою
1475 року князь Михайло Чорторийський збудував замок на мисі над Стублою, який місцеві називають Городищем. Його син Федір, луцький староста, оточив замок кам'яними мурами й глибоким ровом, який заповнювала вода з річки. По кутах стали дві муровані п'ятикутні вежі: одна захищала браму, друга — підступи з боку річки. Товщина стін місцями сягала 3,8 метра. Будівництво закінчили 1561 року.
За описом 1609 року в бійницях стояло близько тридцяти гармат, а через рів вів чотириарковий міст, прикрашений фресками. 1617 і 1619 років замок тричі відбивав татарські напади, а 1640 року витримав тижневу облогу. Місцеві досі переказують легенду про підземний хід, що нібито з'єднував Клевань з Оликою. 1648 року замок після триденного бою взяли козаки.
Згодом замок віддали єзуїтам, потім він довго стояв пусткою. 1816 року князь Костянтин Чорторийський перебудував його під польську гімназію, яку російська влада закрила 1831 року. 1877 року Чорторийські продали маєток царській родині. Сьогодні від замку лишилися дві вежі, міст і частина мурів — докладніше в статті Клеванський замок.
Костел і церква
Костел Благовіщення видно здалеку, ще з траси Луцьк — Рівне. Його заклав Юрій Чорторийський — перший із цього православного роду, хто перейшов у католицтво. Спершу 1590 року тут стояв дерев'яний храм, а 1610 року на його місці закінчили муровану ранньобарокову будівлю, освячену 1637 року. Колись вівтар прикрашав образ Матері Божої Клеванської пензля болонського майстра Карла Дольчі. З 1947 до 1991 року костел стояв із забитими вікнами, а місцеві діти шукали в ньому вхід до легендарного підземного ходу. Від 1991 року храм відновлюють.
Церква Різдва Христового 1777 року стоїть у самому центрі, поряд із давнім городищем і замком. Її збудували коштом Чорторийських як греко-католицьку. Це цегляний храм із класицистичним фасадом і тосканськими пілястрами, але з народним хрестовим планом і однією банею. Поруч — скромна двоярусна дзвіниця 1844 року.
Ще одна пам'ятка — залізничний вокзал. Колію Київ — Берестя проклали 1873 року, тоді ж біля неї виріс новий район Клевань Другий. Клеванський вокзал — один із найстаріших дерев'яних вокзалів України, що збереглися донині.
Тунель кохання
За кілька кілометрів від селища, на гілці до деревообробного заводу, рослини утворили над колією зелений тунель. Його фотографують і закохані пари, і весільні фотографи з усієї України. Улітку тунель найгустіший, восени стає жовтим. Докладніше — у статті Тунель кохання в Клевані.
Клеванський парк
У селищі є старий парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва. Тут добре гуляти після замку й костелу, особливо навесні й восени.
Важкі сторінки XX століття
Після 1921 року Клевань належав Польщі, і місцеві українці, як і по всій Волині, боролися за свої права. У червні 1941 року біля Стубли точилися бої, селище бомбили. Після приходу нацистів понад двісті євреїв спалили в синагозі, а 15 травня 1942 року розстріляли близько півтори тисячі людей. На залишках синагоги встановлено меморіальну дошку.
Клевань на відео
Коли їхати
Найкраще — з травня до жовтня. Улітку тунель кохання найзеленіший, восени — золотий. Клевань легко поєднати в один день із Рівним і Оликою.
Поруч
Рівне — пів години на південний схід, Олика із замком Радзивіллів — на захід, Ківерці й Цуманська пуща — далі на північний захід. Більше про околиці — у статті Рівненський район.
Як дістатися
З Рівного до Клеваня ходять приміські автобуси й електрички, на машині — близько 25 хвилин трасою Н22. До тунелю кохання від центру можна дійти пішки або доїхати таксі.
