Червоне — селище цукроварів біля Андрушівки
Червоне — селище на річці Горбатці, правій притоці Пустохи, у Бердичівському районі Житомирщини, центр Червоненської селищної громади. Від нього 18 км до залізничної станції Андрушівка й 43 км автошля...
Місця: 173
Червоне — селище на річці Горбатці, правій притоці Пустохи, у Бердичівському районі Житомирщини, центр Червоненської селищної громади. Від нього 18 км до залізничної станції Андрушівка й 43 км автошля...
Висоцьк — село над Горинню на самій півночі Рівненщини, центр Висоцької громади Сарненського району. Тут живе близько 1700 людей. Сьогодні це тихе поліське село, а колись Висоцьк був містечком із замк...
Томашгород — селище на Волинському Поліссі, у Рокитнівській громаді Сарненського району, за 10 кілометрів залізницею від Рокитного. Воно виросло біля станції на лінії Коростень — Сарни й довкола грані...
Соснове — селище на лівому березі Случі, центр Соснівської громади Рівненського району, за 25 кілометрів від Березного. Тут живе близько двох тисяч людей. До 1946 року селище називалося Людвиполем. Но...
Клесів — селище на Волинському Поліссі, центр Клесівської громади Сарненського району, за 20 кілометрів від Сарн. Воно виросло біля залізниці й гранітних кар'єрів, а сьогодні відоме ще й бурштином та ...
Хелм (польською Chełm, історично Холм) — місто з населенням близько 56 тисяч людей на сході Люблінського воєводства, за 25 км від кордону з Україною біля Дорогуська. Стоїть над річкою Угеркою, притоко...
Бобровиця — місто на річці Бистриці в Ніжинському районі, з населенням близько 10,5 тисячі людей. Воно лежить південніше Носівки, на давньому шляху між Черніговом і Переяславом. Це тихе містечко з дов...
Варва — селище на річці Удай у Прилуцькому районі, центр Варвинської громади, з населенням близько 7,5 тисячі людей. Колись це була сотенна козацька столиця Прилуччини, а з середини XX століття — цент...
Срібне — селище на річках Лисогір і Сріблянці в Прилуцькому районі, центр Срібнянської громади, з населенням близько 3 тисяч людей. Воно стоїть на пагорбах, порізаних ярами й балками, за 45 км від зал...
Семенівка — місто на Чернігівському Поліссі, над річкою Ревною, центр Семенівської громади Новгород-Сіверського району. Разом із Серединою-Будою на Сумщині це найпівнічніше місто України. Тут, серед л...
Ічня — невелике місто на сході Чернігівщини, на березі річки Іченьки, з населенням близько 10 тисяч людей. Це центр Ічнянської громади Прилуцького району, колишнє козацьке сотенне містечко. Сюди їдуть...
Борзна — місто на річці Борзенці в Ніжинському районі, за 104 км на південний схід від Чернігова, з населенням близько 9,5 тисячі людей. Колись це було полкове й сотенне містечко, а потім повітове міс...
Полісся охоплює території п'яти областей України — Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської. На цій території розташовані десятки міст, селищ і сіл, об'єднаних у територіальні громади та райони.
Адміністративний поділ Полісся змінювався протягом історії. Сучасна система складається з областей, районів і територіальних громад, а населені пункти мають власний адміністративний статус. Тому під час пошуку інформації про конкретне місце варто враховувати як сучасний адміністративний поділ, так і географічне поняття Полісся.
Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року райони стали більшими, а значну частину повноважень передали територіальним громадам.
До поліських територій належать, зокрема, Коростенський район у Житомирській області, Вараський район у Рівненській області, а також частини інших районів Житомирщини, Київщини, Рівненщини, Волині та Чернігівщини.
Коростенський район охоплює значну частину півночі Житомирської області. Його адміністративним центром є Коростень. До району входять території, пов'язані з такими містами та громадами, як Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та іншими населеними пунктами.
Вараський район розташований на півночі Рівненської області. Це один із найбільш виражених поліських районів України з великими лісовими масивами, болотами, річками та озерами. Адміністративний центр району — Вараш.
На сторінках цього розділу можна окремо переглядати інформацію про райони, які повністю або частково розташовані в межах Полісся.
Міста Полісся відрізняються за розміром, історією та значенням для своїх регіонів. Серед них є великі адміністративні та промислові центри, невеликі міста з давньою історією, а також населені пункти, які стали важливими туристичними напрямками.
На Житомирському Поліссі це, зокрема, Житомир, Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та Звягель. На Рівненщині до поліського регіону належать Вараш, Сарни та інші населені пункти. Свої міста Полісся мають також Волинська, Київська та Чернігівська області.
Окремі сторінки про міста допомагають знайти інформацію про їхню історію, визначні місця, природу, туристичні локації, водойми та інфраструктуру.
Сучасний адміністративний поділ передбачає важливу роль територіальних громад. Саме громади об'єднують міста, селища та села й відповідають за значну частину місцевого управління.
У межах поліських областей працюють десятки територіальних громад. Серед них — Коростенська, Малинська, Овруцька, Олевська та інші громади Житомирщини, Вараська та сусідні громади Рівненщини, а також громади Волині, Київщини й Чернігівщини.
Для кожної громади важливі власні природні ресурси, історичні пам'ятки, населені пункти та туристичні об'єкти. Саме тому в путівнику інформація про громади може бути корисною як місцевим жителям, так і мандрівникам.
Села займають значну частину території Полісся. Багато з них розташовані серед лісів, біля річок, озер і боліт та мають цікаву історію.
Сільські населені пункти Полісся часто залишаються менш відомими туристам, хоча саме там можна знайти старі церкви, садиби, природні пам'ятки, водойми, грибні та ягідні місця.
У цьому розділі поступово збиратиметься інформація про села Полісся — їхню історію, розташування, адміністративну належність, цікаві місця та особливості.
Наш путівник охоплює поліські території Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської областей.
Важливо враховувати, що географічне Полісся не має чіткої межі за адміністративними кордонами. Частина області може належати до Полісся, а частина — до інших природно-географічних районів. Тому в путівнику ми орієнтуємося саме на території, які географічно та історично пов'язані з Поліссям.
Тут можна буде знайти інформацію про райони Полісся, міста, територіальні громади та села, а також перейти до окремих сторінок населених пунктів. Такий поділ допоможе швидше зорієнтуватися на карті Полісся та знайти потрібне місце для подорожі, відпочинку, риболовлі, збору грибів або знайомства з історією регіону.