Чернігів — обласний центр на півночі України, на правому березі Десни, біля впадіння в неї річки Стрижень. Це одне з найдавніших міст країни: укріплене городище виникло тут наприкінці VII століття, а в часи Русі Чернігів був столицею великого князівства й одним із найбільших міст тогочасної Європи. Історик Михайло Грушевський називав Чернігів «українською Равенною» — за кількість давніх храмів, а історичний центр міста є кандидатом до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. 2022 року Чернігів отримав відзнаку «Місто-герой України».

Столиця Сіверщини

Уперше Чернігів згадано в літописі під 907 роком — у договорі князя Олега з греками. У XI–XIII століттях він був центром Сіверщини й Чернігівського князівства, до якого належали землі аж до Кубані, Мурома й Рязані. Першим тут княжив Мстислав, брат Ярослава Мудрого: він збудував кам'яний княжий двір і почав зводити Спаський собор. У місті діяла єпископська кафедра, писалися літописи.

Княжий Чернігів лежав на плато між Десною й Стрижнем: у центрі — дитинець із княжим двором, довкола — окольний град і Третяк, де жили купці й ремісники, а над Десною — торговий Поділ. 1239 року місто зруйнували монголи, і воно надовго занепало.

П'ятницька церква в Чернігові
П'ятницька церква в Чернігові. Фото: Nomad0212, CC BY-SA 4.0

Гетьманський Чернігів

Відродження почалося в XVII столітті. 1623 року Чернігів отримав Магдебурзьке право й герб, а 1646 року архімандрит Єлецького монастиря Кирило Транквіліон-Ставровецький заснував тут першу друкарню. За Гетьманщини місто стало центром Чернігівського полку. Завдяки архієпископам Лазарю Барановичу й Іоанну Максимовичу та підтримці гетьмана Івана Мазепи Чернігів перетворився на один із головних культурних центрів Лівобережжя: тоді постали колегіум, дім Лизогуба, Троїцький собор і Катерининська церква.

Чернігівський колегіум 1702 року
Чернігівський колегіум 1702 року. Фото: Star61, CC BY-SA 4.0

Що подивитися

Головне серце міста — Вал, колишній дитинець, де стоять Спасо-Преображенський собор XI століття — одна з найдавніших споруд України — і Борисоглібський собор XII століття. Тут працює Національний заповідник «Чернігів стародавній». Варто побачити П'ятницьку церкву на місці давнього торгу, Катерининську церкву 1715 року, Чернігівський колегіум 1702 року й полкову канцелярію — дім Лизогуба кінця XVII століття.

На Єлецькій горі — Єлецький Успенський монастир з Успенським собором XII століття, а поруч — курган Чорна могила X століття, за переказом, поховання легендарного князя Чорного. На Болдиних горах — Троїцько-Іллінський монастир, Іллінська церква XII століття й Антонієві печери, які пов'язують з Антонієм Печерським.

Курган Чорна могила
Курган Чорна могила. Фото: Nomad0212, CC BY-SA 4.0

У місті близько десяти музеїв: історичний імені Василя Тарновського, художній імені Григорія Ґалаґана, музей-заповідник Михайла Коцюбинського, військово-історичний. Для прогулянок на природі є регіональний ландшафтний парк «Ялівщина», парк «Болдина гора» й урочище «Святе».

Назва

За переказами, місто назвали на честь першого князя — Чорного. Інша легенда пов'язує назву з його донькою, що кинулася з вікна терему, аби не потрапити до ворогів. А ще кажуть, що Чернігів оточували темні, «чорні» ліси.

Чернігів у 2022 році

Під час повномасштабного вторгнення Чернігів кілька тижнів був у напівоточенні й під постійними обстрілами. 23 березня 2022 року російська авіація зруйнувала автомобільний міст через Десну, що сполучав місто з Києвом. Захопити Чернігів окупанти не змогли, але місто стало одним із найбільш зруйнованих в Україні. Перед поїздкою перевірте, які музеї й пам'ятки зараз відкриті.

Піші маршрути

Для знайомства з містом є готові прогулянки: «Валом і Третяком: княжий Чернігів пішки», «Болдиними горами: кургани, Антонієві печери, Троїцький монастир» та «Екостежки Ялівщини».

Десна й зелені куточки

Чернігів — місто над Десною, і її береги з пляжами, луками й кручами — улюблене місце відпочинку містян. У межах міста є регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» з лісовим заказником, заповідне урочище «Святе», парки «Болдина гора», «Мар'їн гай» і «Березовий гай», а також озера Глушець і Магістратське — гідрологічні пам'ятки природи. Сімнадцять старих дубів і груп дерев у місті охороняються як ботанічні пам'ятки.

Автостанції й розклад

Герб і прапор

Герб Чернігова — чорний одноголовий коронований орел із золотим хрестом. Він походить від міського й губернського герба XVIII–XX століть, а за легендами чорний орел був символом Чернігівського князівства ще за часів Русі. На білому прапорі міста — той самий орел; автор прапора — художник Борис Дєдов.

Герб Чернігова
Герб Чернігова. Зображення: невідомий автор, суспільне надбання
Прапор Чернігова
Прапор Чернігова. Зображення: Alex Tora, суспільне надбання

Як дістатися

До Чернігова ходять поїзди й автобуси з Києва (близько 150 км). Залізничний вокзал і автовокзал стоять поруч на Привокзальній площі, а містом курсують автобуси й тролейбуси. На огляд центру закладайте день, на місто з Болдиними горами й музеями — два. Поруч — Седнів із садибою Лизогубів, Любеч над Дніпром і Новгород-Сіверський.