Козелець — селище на річці Остер біля траси Київ — Чернігів, центр Козелецької громади, де живе близько 7,5 тисячі людей. У XVIII столітті це було полкове місто, а його найбільша окраса — собор Різдва Богородиці, який вважають одним із найкращих архітектурних творів XVIII століття в Україні.

Звідки назва

Одні виводять назву від козельців — польових квітів, що навесні вкривають береги Остра, інші — від слова «козел» у значенні глибокого виру. Кажуть також про давній ліс «козелес», де водилося багато диких кіз. На гербі міста — срібний козел із золотими рогами. Наголошують і Козе́лець, і Козеле́ць.

Полкове місто

Козелець відомий з XVII століття як укріплене місто Речі Посполитої. Від 1649 року він був сотенним містом Київського полку, 1656 року Богдан Хмельницький надав йому Магдебурзьке право. 1662 року тут на старшинській раді обрали гетьманом Якима Сомка. З 1708 до 1781 року в Козельці було управління Київського полку.

Найбільший розквіт припав на середину XVIII століття. Цьому сприяв злет уродженця сусіднього села Лемеші Олексія Розумовського — козацького сина, який став фаворитом імператриці Єлизавети, і його брата Кирила, останнього гетьмана.

Олексій Розумовський — уродженець сусідніх Лемешів
Олексій Розумовський — уродженець сусідніх Лемешів. Зображення: AnonymousUnknown author, суспільне надбання

Собор Різдва Богородиці

Собор збудували в 1752–1763 роках на замовлення графині Наталії Розумовської — Розумихи, матері Олексія й Кирила, — на знак подяки Богові за щасливу долю синів. Проєкт розробив архітектор Андрій Квасов, декор — Іван Григорович-Барський. Поруч у 1766–1770 роках звели чотириярусну дзвіницю.

Храм хрестоподібний, двоярусний, із п'ятьма банями, поставленими по діагоналі. Ліпний декор поєднує бароко, рококо й класицизм. На нижньому ярусі — «тепла» церква Адріана й Наталії, усипальниця Розумовських, на верхній ведуть напівкруглі ґанки з колонадами. Окраса інтер'єру — різьблений з липи іконостас XVIII століття, у створенні якого, як вважають, брав участь Растреллі: ікони 1753 року писав Григорій Стеценко, різьбив Сисой Шалматов. За цим іконостасом 2016 року створили новий для Катерининської церкви в Чернігові.

Іконостас собору Різдва Богородиці
Іконостас собору Різдва Богородиці. Фото: Nomad0212, CC BY-SA 4.0

У Другу світову в соборі тримали військовополонених і коней, потім влаштували склад. Реставрували його в 1961–1982 роках, а 1993 року урочисто відкрили.

Що ще подивитися

Поруч із собором стоїть будинок полкової канцелярії 1756–1760 років. Варто побачити й Миколаївську церкву 1784 року та Вознесенську церкву. У селищі працює Музей історії ткацтва Чернігівщини. Навесні 1846 року в Козельці побував Тарас Шевченко й згодом описав містечко в повісті «Княгиня».

Будинок полкової канцелярії 1756–1760 років
Будинок полкової канцелярії 1756–1760 років. Фото: SNCH, CC BY-SA 4.0

Герб і прапор

На гербі Козельця — срібний козел із золотими рогами й ратицями та золотою кулею з хрестом на спині. Герб відомий з печаток 1656 року, а куля з хрестом нагадує, що Козелець був сотенним, а потім полковим містом. Прапор — зелено-блакитно-жовте полотнище з білим квадратом угорі біля древка.

Герб Козельця
Герб Козельця. Зображення: власна цифрова обробка, суспільне надбання
Прапор Козельця
Прапор Козельця. Зображення: Vity OKM, суспільне надбання

Як дістатися

Козелець лежить на трасі Київ — Чернігів, приблизно посередині між містами; автобуси зупиняються тут постійно. Поруч — Остер із Юр'євою божницею, а в Чернігові — Катерининська церква з іконостасом за козелецьким зразком.