Короп — селище на сході Чернігівщини, за 3 км від пристані Мальцеве на Десні. Колись це було сотенне містечко й головна база гетьманської артилерії, а сьогодні сюди їдуть передусім заради Іллінської церкви-фортеці — єдиної такої на Лівобережній Україні — і краєвидів Десни. Неподалік, на Десні, лежить Мезинський національний парк.
Козак і короп на шаблі
За легендою, запорозький козак розбив татарський загін, що гнав людей у неволю, і визволив полонених. Інший варіант розповідає про козака з Батурина, який зупинився на березі Десни: коли він опустив шаблю у воду, на неї нанизався короп. Таке місце годилося для сторожового посту, з якого й виросло місто.
Археологи вважають Короп містом дотатарським: на околицях знайшли слов'янські поселення II–V століть, городище й курганний могильник часів Київської Русі.
Сотня й артилерія
З 1659 року Короп — сотенне містечко Ніжинського полку, причому Коропська сотня підлягала безпосередньо гетьманові. У 1660-х сюди переселилося багато волохів. Гетьман Дем'ян Многогрішний, уродженець Коропа, щедро обдаровував рідне містечко пільгами. З 1718 року в Коропі стояла козацька артилерія — «військова армата», а гетьман Данило Апостол 1728 року зробив Короп головним центром забезпечення артилерії Гетьманщини. Тут виробляли порох, а за деякими даними — і ядра, розвивалися ковальство, ткацтво, кравецтво. Наприкінці XVIII століття головним промислом стало винокуріння: 1782 року в Коропі налічували 816 винокурних котлів.
Іллінська церква-фортеця
Найдавніша кам'яна споруда Коропа стоїть на західних підступах до колишнього дитинця. Її датують кінцем XVII — початком XVIII століття, а дехто вважає, що найдавніша частина може належати до XV–XVI століть. Основа — невелика вежоподібна будівля з однією банею, стінами завтовшки до двох метрів і залою вужчою за п'ять метрів. Імовірно, спершу вона мала оборонне призначення, а в 1782–1818 роках її перебудували на церкву з дзвіницею.
Наприкінці XVIII століття в Коропі стояли дерев'яні Троїцький собор 1716 року, Воздвиженська й Покровська церкви, а також муровані Вознесенська (1764), Преображенська (1790) і Михайлівська (1837). До наших днів дійшли лише кілька з них.
Природа
Довкола Коропа — Десна з притокою Віттю й заплавні озера Карпівка, Панське та інші. Звідси зручно вирушати в Мезинський парк і до знаменитої Мізинської стоянки.
Герб
Герб Коропа, затверджений 2001 року, відновлює давній символ XVII століття: у синьому полі срібний короп під золотою короною — «промовистий» знак, що називає місто.
Як дістатися
Короп лежить за 21 км від автомагістралі, найближча залізнична станція — Алтинівка. Поруч — Сосниця, Новгород-Сіверський і Батурин.
