Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 р. № 1401-IX.
Законом доповнено Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки» новим видом відпустки - відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів), що оплачується коштом роботодавця. Згідно з Законом (ст. 77³ Кодексу законів про працю України, ст. 19¹ Закону України «Про відпустки») така відпустка надаватиметься:
- чоловіку, дружина якого народила дитину;
- батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;
- бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання.
Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку. Порядок надання відпустки при народженні дитини має бути встановлений Кабінетом Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом (до 9 червня 2021 року). Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька).
До прийняття зазначених змін скористатися цією відпусткою міг батько дитини лише у разі, якщо мати дитини мала право на таку відпустку, але не скористалася нею або перервала відпустку і вийшла на роботу до роботодавця. Батько, мати дитини якого є самозайнятою особою або фізичною особою - підприємцем, був обмежений у праві скористатися такою відпусткою, оскільки жінка не перебувала в трудових відносинах та не мала права на будь-який вид відпустки.
Після нових змін право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку матимуть в рівній мірі кожен з батьків дитини (матір або батько). Відповідні зміни внесено в статті 179, 181 Кодексу законів про працю України та статті 18, 20 Закону України «Про відпустки». Доповнено положення статті 182¹ Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права одного з батьків, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову соціальну відпустку.
Також доповнено положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій.
Проте слід враховувати, що встановлення для зазначеної категорії працівників скороченої тривалості робочого часу - це право, а не обов’язок роботодавця.
