Як армія мародерської федерації відступала з Житомирської області
5 квітня керівник поліції області Олег Трачук разом з головою облдержадміністрації Віталієм Бунечком відвідали села Народицької територіальної громади, що тимчасово були окуповані ворогом у перші дні після широкомасштабного російського вторгнення. Пошкоджені та обкрадені оселі мирних жителів, розграбовані магазини, зруйновані дороги, мости та 160-річна церква – залишені ними на Житомирщині огидні картини «руського міра».
У с. В’язівці під ракетний обстріл у перші ж дні потрапили житлові будинки та місцевий храм. Церква Різдва Пресвятої Богородиці цьогоріч мала б відсвяткувати 160-річчя заснування, натомість нині будівля, що є пам’яткою архітектури національного значення, світиться проломами у даху, куполах та стінах. Фактично більш-менш уціліла лише дзвіниця.
Не встояли від вибухової хвилі й довколишні приватні оселі звичайних мирних жителів села. Будинок пані Олени знаходиться за 200-250 метрів від епіцентру найближчого вибуху. Жінка розповідає, що все сталося дуже швидко й у цей момент вона була в оселі:
- Хвилею мене збило з ніг і відкинуло через дві кімнати, аж у сіни. Сильно поруйнувало дах та вікна, посікло стіни. Зараз підлатали трохи покрівлю, але все одно підтікає. Сьогодні ж дощ…
Мешканець села Грезлі В’ячеслав розповідає, що на момент окупації у населеному пункті залишилось трохи більше півтора десятка людей, переважно літніх, яким за станом здоров’я чи віком кудись переїжджати бути складно. Інша його односельчанка, Галина Адамівна, посилається на господарство:
- У мене корова, інша живність, дід (авт. – чоловік) хворий з ногою. Куди нам їхати... Ми тут живемо.
У паркан її домогосподарства окупанти в’їхали танком. Понівечені та розкурочені й інші оселі на вулиці. Практично, у всіх виламані двері чи вибиті вікна, якщо не від обстрілів, то для мародерства. В одному з будинків, де окупанти тимчасово мешкали, — повний безлад. Пристойне раніше житло стало більше схоже на хлів, де тримають худобу. Утім дехто з окупантів проживав навіть у стічній трубі під дорогою, натаскавши туди матраців з чужих осель та ковдр.
Начальник Головного управління Національної поліції в області Олег Трачук визначив головним завданням безпеку людей, у тому числі тих, хто повертатиметься до своїх осель, та допомогу їм:
- Ці віддалені села Житомирщини завжди були самобутнім свідченням поліської етнічності, стародавня церква визнана національною культурною спадщиною, дерев’яні оселі – ніхто ніколи з цих звичайних мирних людей не сподівався, що війна підійде упритул до їх будинків, зайде усередину варварським чоботом та безглуздо понівечить усе, що потрапить під лють окупантів.
Поліцейські нині фіксують усі воєнні злочини, учинені на цих територіях та відповідно збирають їх документальні свідчення.
Наразі у селах (після їх розмінувань) розпочали працювати слідчо-оперативні групи поліції, працівники яких оглядають місця подій та відповідно оформляють усі зібрані матеріали для відкриття кримінальних проваджень. Паралельно триває й облік наявних руйнувань та пошкоджень інфраструктури та приватних будинків.
