У вівторок, 13 червня Чоповицька громада зустріла на щиті й провела в останню земну дорогу воїна-земляка – Руслана Шеремета. Молодий захисник, розвідник загинув 7 червня в одній із найгарячіших точок фронту.
Вырному сину України, патріоту, романтику й воночас революціонеру навіки лишилося 27... Фото з церемонії прощання опублікувала Чоповицька громада у Facebook.
«Сьогодні на колінах, встеленою квітами дорогою, в останню путь провели свого земляка, молодого красеня, гідну й чесну людину – солдата Руслана Руслановича Шеремета. І він навіки залишиться під блакиттю неба і рідного прапора», – зазначили у відомстві.
Руслан Шеремет 1995 року народження був родом із Чоповицької громади, гідною людиною, з гарячим серцем та щирими очима. Він впевнено крокував своєю життєвою дорогою, долаючи будь-які перешкоди, та завжди поспішав на поміч тим, хто її потребував. Одним із перших парубок пішов добровольцем на війну в складі тактичної групи «Реванш». Був розвідником, брав участь у боях за Київщину, а потім у гарячих точках на передовій.
Хоробре серце воїна перестало битися 7 червня. Руслан загинув під час виконання бойового завдання, отримавши несумісні з життям поранення. У нього залишилася сім’я, для якої він був головною опорою: бабуся, батьки та юна сестричка.
Побратими згадують Руслана, як романтика, християнина й патріота, який усе своє свідоме життя приніс на вівтар служіння Богу, Батьківщині та народу. Його життя називають прикладом скромності та вірності шляху воїна-революціонера.
«Запальний в бою та меланхолійний в миру, Руслан був не просто соратником, він був одним із наших символів. Формула «libro e moschetto» (книга і мушкет) ідеально виражалася у його світоглядних орієнтирах», – зазначили в тактичній групі «Реванш».
У Чоповичах люди зустріли земляка-захисника живим коридором від перехрестя вулиць Травневої та Героїв України до його рідної домівки. Опісля на Центральній площі відбувся мітинг, на якому кожен міг сказати декілька слів про Героя.
«Йому назавжди 27... Наш Герой був гідною людиною, з гарячим серцем та щирими очима. Він впевнено крокував своєю життєвою дорогою, долаючи будь-які перешкоди, та завжди поспішав на поміч тим, хто її потребував. Ми ніколи не забудемо подвигу нашого земляка, нашого Захисника. Він ціною власного життя виборював світле майбутнє Батьківщини. Його ім’я навіки закарбоване в нашому серці, допоки буде жити пам'ять про Героїв, буде жити Україна. Не забудемо! Не пробачимо! Слава Героям! Вічна пам'ять!», – підкреслили в Чоповицькій громаді.
Слідкуйте за новинами в зручному форматі в нашому Telegram-каналі.
