Стали відомі подробиці жахливого вбивства пенсіонера в селі Українка Малинської громади.
Приміське село Українку Малинської громади 20 листопада дуже швидко облетіла сумна новина про ймовірне вбивство 71-річного односельця Михайла Зузенка, 19.10. 1953 року народження, котрого знайшли нібито побитим і мертвим неподалік власного помешкання в недіючому колодязі (копанці) чи канаві.
Інформацію про вбивство чоловіка підтвердили у відділі комунікації ГУНП в Житомирській області та староста Українківського старостинського округу Тетяна Стадченко.
Покійний -- родом із Українки. Все життя прожив у рідному селі. Був одиноким, родини ніколи не мав. Нині перебував на заслуженому відпочинку, раніше працював мотористом і токарем на ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», де про нього теж залишились лише позитивні відгуки як про фахівця та сумлінного й дуже відповідального колегу.
Староста Українки Тетяна Стадченко, родичі та жителі села характеризують покійного земляка лише з позитивної сторони: нікому нічого поганого в житті пан Михайло не робив, у нього були дуже хороші батьки: мама була в Німеччині остарбайтером, а тато – ветеран Другої світової війни. Після війни батько працював слюсарем теж на кар’єрі, а мама – тривалий час завідувала місцевим відділенням пошти…
«Михайло був дуже спокійним, вдумливим, не конфліктним, і навіть мухи не міг образити…»
Колишній Українківський сільський голова Сергій Миколайович Друзь лише добрими словами охарактеризував покійного.
-- Михайла я пам’ятаю дуже давно. Він був завжди врівноваженим, вдумливим, спокійним, дуже скрупульозним, подільчивим, співчутливим. Ніколи не вживав спиртного й не палив. Він у житті й мухи не міг образити! А тепер щоб так по-звірячому був убитий, це просто в голові не вкладається! На його тіло було важко дивитися: вибите око, все тіло в синцях, гематомах, у крові. Вбивця не залишив на ньому живого місця…
У момент, коли знайшли тіло покійного у хаті було нібито багато крові… А на місці злочину, за словами односельців, знайшли нібито гаманець із грошима одного з молодих односельців покійного, котрого характеризують не з кращої сторони…
Зі сльозами на очах про свого родича розповіла й жителька с. Українки Олена Миколаївна Кузіна:
-- Михайло був добрішої душі чоловік, врівноважений, адекватний, спокійний і розсудливий. Він ніколи не мав і не організовував ніяких компаній, був добряком, не любив і уникав конфліктних ситуацій, якщо потрібно було, то міг побавитись і з дітками, приятелював з сусідами, родичами. До нього часто приходили за допомогою, нікому не відмовив, був надзвичайно прекрасною й доброю людиною. Дуже шкода, що так скінчилося його земне життя… Нелюду-варвару, котрий це скоїв, нехай буде кара Господня…
«Міша вчився «хорошистом», дуже спокійний, не примітний, любив математику, фізику і фізкультуру, сором’язливий, напевно був не цілований дівчиною, але надійний, доручення виконував вчасно і бездоганно. Працював на 31 щебзаводі...», -- пригадала про однокласника Валентина Яківна Мельникова (Зайченко).
«Я принесла, як завжди в понеділок, свіжий хліб пану Михайлу, але вдома його не застала, побачивши на порозі та хвіртці у дворі краплі крові…»
Соціальний працівник Українківського старостинського округу Ніна Антонівна Онопрієнко, покійного обслуговувала 14 років і теж поділилася спогадами про нього.
-- Він проживав сам. Був простою й нормальною людиною. Надавав перевагу читанню книг про Другу світову війну, революції, слухав радіо, телевізор взагалі не дивився. Любив смачно поїсти. Купував в магазині сам собі сало, рибу, м'ясо, але не багато, готував все переважно на пару. Не любив смаженого. Ніколи в житті не хворів! Пенсію отримував сам і сам сплачував за комунальні послуги. Любив, щоб у нього були на зиму заготовлені дрова. У молоді роки перехворів менінгітом, а років декілька тому йому зробили грижу і все. Цікавився політикою, хвилювався за війну і чекав, коли вона закінчиться… Знаючи. Що я їду в Малин, замовляв мені купити йому спідню білизну, шкарпетки, деякі продукти. Дружив переважно з жінками, котрі його часто пригощали чимось смачненьким: дерунами, варениками, млинцями…Всі речі любив складати й зберігати на своєму місці. Тому того дня я й відчула щось неладне, коли прийшла 18 листопада до нього в хату, і побачила, що його верхній одяг висів у хаті, на підлозі був зім’ятий половик і були чомусь завішені вікна… На хвіртці – кров… Дідусь чітко й багато років притримувався звичного для нього графіку: снідав о 5-ій ранку, о 12-ій годині обідав, вечеряв у 17-ій, а вже о 16-17годині він постійно вхідні двері закривав і влітку і взимку. Дуже шкода таку порядну й літню людину. За що йому така безглузда й мученицька смерть?!
«Тіло 71-річного пенсіонера знайшли за 200 метрів від будинку, де він проживав, у недіючому каналізаційному вигрібному колодязі…»
Заступник начальника відділення поліції № 1 (Малина) Коростенського райуправління Нацполіції в Житомирській області, капітан поліції Тетяна Невмержицька у телефонній розмові з журналістом тижневика «Субота», поінформувала, що за фактом смерті людини правоохоронці порушили кримінальне провадження за статтею 115 («Умисне вбивство») Кримінального кодексу України. Тіло покійного направлено на судмедекспертизу, яка встановить справжню причину його смерті.
Нині триває досудове детальне з'ясування всіх обставин цієї трагедії. Відповідно до огляду тіла покійного, було виявлено явні ознаки насильницької смерті (численні синці, гематоми, побої різних частин тіла). Тіло покійного знайшли приблизно за 200 метрів від будинку, де проживав дідусь у недіючому каналізаційному вигрібному колодязі. Нині всі необхідні досудові слідчі дії у рамках відкритого кримінального провадження здійснюють фахівці слідчого управління ГУНП у Житомирській області. Процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні здійснює Житомирська обласна прокуратура..
26 листопада у відділі комунікації Нацполіції в Житомирській області надали офіційну інформацію з приводу цієї трагічної новини. Так, у повідомленні поліції, зокрема, йдеться наступне: «20 листопада соціальна працівниця навідалась до 71-річного жителя с. Українки, однак помітила у помешканні та подвір’ї сліди крові, самого господаря ніде не було. Про ці обставини жінка повідомила до відділення поліції № 1 (м. Малин) Коростенського райуправління.
Поліцейські оглянули домогосподарство та прилеглу територію. У результаті виявили тіло господаря у колодязі вигрібної ями. За висновками експертів, чоловік загинув унаслідок завданих йому травм голови, шиї та грудної клітини.
У результаті оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили, що причетним до злочину може бути 22-річний місцевий житель. За його місцем проживання поліцейські провели невідкладний обшук та вилучили докази протиправної діяльності.
За попередньою інформацією слідства, молодик знав, що пенсіонер зберігає вдома значну суму коштів та іноді надає позики односельцям. Тож вночі 20 листопада він прийшов до нього додому та жорстоко побив, після чого почав пошуки цінностей. Коли помітив, що господар будинку помер, перемістив тіло до колодязя.
Після вчиненого молодик переховувався у лісовому масиві. Поліцейські розшукали та затримали його. 24 листопада фігуранту повідомили про підозру в умисному вбивстві з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України). Судом йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні здійснює Житомирська обласна прокуратура.
За вчинене підозрюваному загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна».
«Вічний спочинок пан Михайло знайшов біля батьків…»
Поховали Михайла З., за всіма духовними канонами, 22 листопада біля могилок його батьків на одному з місцевих цвинтарів -- «Друзівському» рідної Українки. Провести в останню путь односельця прийшли близько 30 сельчан.
Ось так жила собі людина, нікому не бажала зла, допомагала іншим, а в один прекрасний момент якісь нелюди вирішили собі по-звірячому позбавити літнього чоловіка найдорожчого – життя, задля забави чи наживи – встановить слідство. Але ж, на превеликий жаль, життя людині знову не повернути. Вбивця взяв великий гріх на душу перед Богом і осуд у людей.
Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.
с. Українка, Малинської громади.
Фото автора.
