Гадюка звичайна на Поліссі

Гадюка звичайна — невелика товста змія з чітко відокремленою від шиї трикутною головою. На спині в більшості особин темний зигзаг, на голові — темний малюнок у вигляді літери Х чи V. Забарвлення від сірого й бурого до мідного, трапляються й повністю чорні гадюки. Зіниця вертикальна.

На Поліссі гадюка звичайна поширена всюди, де є волога і сонячні місця: на краях боліт, сфагнових болотах, вирубках, у вересових борах, на лісових галявинах і дамбах. Вона трапляється, зокрема, в Міжрічинському регіональному ландшафтному парку на Чернігівщині. Найчастіше на гадюку натрапляють збирачі ягід і грибів.

Гадюка активна з квітня до жовтня, навесні та в прохолодні дні подовгу гріється на сонці. Почувши кроки, вона зазвичай тікає або шипить і робить випад. Живиться мишами, жабами, ящірками. Наприкінці літа народжує живих гадюченят, які вже отруйні.

У ліс і на болото взувайте високе взуття, дивіться під ноги й перед тим, як сісти, не беріть змій до рук і не намагайтеся їх убити. Після укусу треба заспокоїтися, менше рухатися, зняти з кінцівки кільця й тісний одяг і якнайшвидше дістатися до лікарні. Не надрізайте рану, не відсмоктуйте отруту, не накладайте джгут і не вживайте алкоголь.