Козуля європейська на Поліссі
Capreolus capreolus
Козуля — найменший місцевий олень. Тіло струнке, ноги тонкі, хвоста майже не видно, а позаду виразне світле «дзеркальце». Улітку шерсть руда, взимку сіро-бура. Самці мають невеликі роги з трьома відростками.
На Поліссі козуля звичайна в мішаних лісах, на узліссях, вирубках і полях поблизу лісу. Її бачать у всіх поліських заповідниках і нацпарках, від Шацького до Мезинського й Деснянсько-Старогутського.
Влітку козулі тримаються поодинці або парами, взимку збираються в невеликі групи. Наляканий звір видає гучний хрипкий «гавкіт» і тікає стрибками, світячи білим дзеркальцем. У травні–червні народжуються козенята, яких самиця залишає лежати в траві.
Знайдене в траві козеня не кинуте: мати пасеться поблизу і повернеться. Не беріть його на руки і не забирайте додому — так ви лише зашкодите. Просто тихо відійдіть.
Коли побачити: цілий рік; найкраще — вранці й увечері на узліссях і луках
Де бачили на Поліссі
Спостереження з відкритої наукової бази GBIF з 1990 року.
Ще звірі Полісся
Олень благородний
Великий олень із розлогими рогами, чий осінній рев — одна з найвиразніших подій поліського лісу.
Заєць сірий
Звичайний мешканець полів, луків і узлісь Полісся, який узимку не змінює забарвлення.
Заєць білий (біляк)
Північний заєць, який узимку стає білим; в Україні трапляється лише на Поліссі.
Вивірка звичайна
Руда лісова білка, звичайна в соснових борах Полісся; помітна за погризеними шишками.
Усі види — у розділі «Тварини й рослини Полісся». Заповідники, ліси й болота, де живуть ці види, — на карті Полісся.