Вежа в Столп’ї (Stołpie) — руїни середньовічної мурованої вежі за 8 км від Хелма, просто біля національної дороги № 12 на Люблін. Вона стоїть на пагорбі над джерелом, і саме від неї село дістало назву: «стовп» — старе слово для вежі. Це одна з найстаріших мурованих споруд на схід від Вісли і пам’ятка часів, коли Холм був столицею Данила Галицького. Зараз уціліли мури трьох ярусів заввишки близько 17 метрів; 2020 року на замовлення воєводського консерватора вежу накрили дерев’яним дахом.
Вежа з літопису
Під 1259 роком Галицько-Волинський (Іпатіївський) літопис розповідає, що Данило, осівши в Холмі, поставив неподалік міста вежу, з якої було видно околиці, а за милю від міста — кам’яний стовп, увінчаний кам’яним орлом. Польські дослідники XIX століття пов’язали ці записи з двома вежами: у Белавині, нині в межах Хелма, де лишилися тільки фундаменти, і в Столп’ї. Їх вважали сторожовими «остережниками», які пильнували підступи до княжого замку на Високій Гірці.
Таємничим це місце вважали вже в XVI–XVII століттях. Унійний єпископ Яків Суша в книжці 1646 року переказував легенди про поганське походження вежі й про цілющу воду з джерел біля її підніжжя. 1925 року вежу відвідав маршал Юзеф Пілсудський.
Що знайшли археологи
Перші розкопки 1909–1912 років провела експедиція Павла Покришкіна: тоді знайшли підлогу з п’яти розет, яку перевезли до музею в Холмі. У 1970-х вежу обміряла команда Ірени Кутиловської з Люблінського університету: зовні вона прямокутна, 5,7 на 6,6 метра, а всередині кругла, діаметром 3–3,6 метра, і на останньому ярусі переходить у восьмикутник. Мури складені з каменю-зліпця (конгломерату), а найвищий ярус — із цегли.
У 2003–2005 роках комплексні дослідження провів Інститут археології та етнології ПАН під керівництвом професора Анджея Буко. Висновок: вежу збудували не раніше кінця XII століття, і діяла вона, імовірно, до кінця XIII. Поруч стояла кам’яна платформа 12,5 на 15,4 метра з великою дерев’яною будівлею. На верхньому ярусі була каплиця, а поливані плитки підлоги походять з тієї ж майстерні, що й плитки із замку Данила в Холмі.
Каплиця чи фортеця
Призначення вежі досі обговорюють. Старші праці бачили в ній оборонну споруду, новіші наголошують на сакральному характері. Є гіпотеза, що це була монастирська вежа, де жила вдова князя Романа, мати Данила, яка після загибелі чоловіка 1205 року близько 1220-го осіла в невідомому місці, імовірно біля Холма. Подібні вежі-каплиці для знаті будували у візантійському світі; схожі споруди були й у Володимирі та Угруську. Близько 1280-х років вежу обвели частоколом і ровом, а на зламі XIII–XIV століть комплекс згорів, і його вже не відбудували. Давні версії про фундаторів із династії П’ястів нині вважають малоймовірними.
Як дістатися
Столп’є лежить за 8 км на захід від Хелма, на дорозі № 12 Хелм — Люблін; від Любліна близько 60 км. Вежа стоїть просто біля траси, оглянути її можна з пагорба. Приблизно за півтора кілометра — давній монастирський храм Спаса в Подгужі, який теж пов’язують з легендами про поганські вежі. Замок Данила на Високій Гірці й собор описано в статті про Хелм. Більше про край — у статті «Польське Полісся: що подивитися за Бугом». Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт.
