POLISYA.TODAY

Богдан Звіздецький: у пошуках древлян

Не можна сказати, що Малин (точніше Малинське городище) був археологічною Меккою. Проте, починаючи із 70-х років ХІХ століття, тут працювали археологічні експедиції під керівництвом В.М. Антоновича, П.М. Третьякова, М.П. Кучери, Б.А. Звіздецького, А.В. Петраускаса. Кожна з них виконувала свої функції і вирішувала визначені науково-пошукові завдання. Доволі своєрідна місія випала саме на експедицію під керівництвом Богдана Андроніковича Звіздецького у 1987 році. Завданням дослідження було не стільки підтвердження чи спростування результатів попередніх археологічних розкопок, скільки встановлення, хоча б, приблизної дати походження сучасного Малина…

Б.А. Звіздецький народився 14 жовтня 1958 року у с. Студинка Дубнівського району Рівненської області в учительській родині. Його біографія була, можна сказати, типовою для радянської молодої людини – навчання у середній школі, праця на виробництві і служба в армії. У 1979 році він вступив на історичний факультет Київського університету імені Т.Шевченка, де спеціалізувався саме на археології. Після закінчення університету прийшов працювати у відділ давньої руської археології Інституту археології АН УРСР. У 1986 році вступив до аспірантури в цій провідній науковій археологічній установи України. На час проведення розкопок у Малині він був молодим, амбіційним аспірантом, який мав визначену наукову мету – дослідження древлян. По суті, експедиція в Малині стала його першою серйозною самостійною роботою у просторі Древлянщини.

Основні обсяги роботи експедиції 1987 року зосереджувалися у південній прирічній частині городища, де був закладений розкоп розміром 4х10 м., орієнтований довгою віссю на лінії північ-південь. Результати дослідження переконливо засвідчували неодноразове перепланування городища. Як зазначав Б.А. Звіздецький, у зв’язку з цим найраніше культурні нашарування знаходять у перемішаному стані.

Однією із цікавих знахідок на глибині одного метра були залишки масивної печі, до якої прилягала овальна в плані припічна яма-заглиблення з похилим дном, що опускалася в материк на 0,5 м. нижче основи печі. У заповненні ями знайдено було значні фрагменти давньоруської кераміки ХІІ-ХІІІ ст., прясло з рожевого овруцького пірофіліту, а також велику кількість залізних шлаків. На думку дослідника ці залишки свідчили про наявність залізоплавильної майстерні.

В результаті проведених розкопок, Б.А. Звіздецький стверджував, що Малинське городище пережило три фази свого функціонування. На думку історика воно виникло у VIII столітті як укріплене поселення древлян. Поруч із ним, приблизно наприкінці ІХ ст. виникає неукріплене поселення. Політика й військове протистояння Коростеня та Києва призвело до загибелі цього осередку. Життя на території Малинського городища відновлюється у ХІІ-ХІІІ ст., але переривається в період монголо-татарської навали. У період пізнього середньовіччя поселення відновлює своє функціонування як один з невеликих замків Овруцької волості Київського повіту.

Проведені тридцять років тому археологічні дослідження Малинського городища Б.А. Звіздецьким дали всі підстави стверджувати, що сучасне місто Малин має не менш як 1100-літню історію. Разом з тим, у організаційному процесі здійснення розкопок до роботи залучалися безпосередньо малинчани, які проявляли інтерес до минувшини рідного краю. Зокрема, в цьому процесі (як час показав, що уже традиційно) активну участь взяли учні місцевого професійно-технічного училища. Тоді їх організовував викладач цього навчального закладу Петро Якович Коченко. Постійно з експедицією співпрацював і висвітлював її роботу на сторінках місцевої преси журналіст і краєзнавець Євген Іванович Грищенко. Потім уже довгі роки не переривався дружній зв'язок між ним та Б.А. Звіздецьким.

Після захисту дисертації у 1990 році Б.А. Звіздецький очолив Житомирську археологічну експедицію Інституту археології Національної академії наук України. Він проводив масштабні археологічні польові роботи з виявлення, фіксації та дослідження пам’яток на землях літописних древлян, зокрема у районах, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи і опинилися у зоні відчуження. Також ним розкопані великими площами ряд поселень древлянської доби – Гульськ, Новоград-Волинський (Звягель), Коростень. Першим у цьому ряду залишився у Богдана Андрониковича – Малин. Він завжди казав, що з Малина у нього в Древлянщині все почалося. По суті, Б.А. Звіздецький став фундатором сучасної української археології древлян. Проте йому так і не вдалося втілити всі свої замисли в життя. 16 вересня 2006 року перестало битися серце талановитого вітчизняного вченого-археолога. Проте, дослідження древлянської історії доволі успішно продовжують його колеги А.П. Томашевський та А.В. Петраускас. І тому можна сказати, що на сьогодні в Україні діє солідна археологічна школа, яка робить великий внесок не лише у розвиток археології древлян і сучасної України, а й має вплив на розуміння процесів розвитку давньої Європи.

Володимир Студінський

На знімку: Б.А.Звіздецький та Є.І Грищенко. Малинське городище.Серпень 1987 року (фото автора)

Також в польовому сезоні 2015 р. Житомирською археологічною експедицією на запрошення Малинської міської ради в межах міста Малин були проведені археологічні дослідження.

Читайте на тему: Археологічні дослідження у Малині в 2015 р.

Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.

Читайте також:
Останні новини
Наталія БРУХ: «Довіра до компанії – основа роботи...
Сьогодні йому виповнилося б 32… Пам’яті Володимира...
Сьогодні йому виповнилося б 32… Пам’яті Володимира...
Павленко В'ячеслав Вікторович 
Опанасенко Валентин Сергійович 
Олексієнко Микола Станіславович
Осадчук Анатолій Олександрович
Литвиненко Юрій Сергійович
Андрійчук В'ячеслав Вікторович
Семенюк Віталій Григорович
Шатило Олександр Анатолійович
Подробиці подвійного ДТП на Малинщині
Аналіз: цієї весни в плей-офф НХЛ від одного гола...
Закон про мобілізацію: як працюватимуть сервісні ц...
Компанія «Акріс Груп» привітала мешканців Житомирщ...
10 захоплюючих ігрових автоматів для Android
Снітко Сергій Віталійович
Марченко Олександр Васильович
Лукашенко Віктор Іванович
Дідківський Ігор Миколайович