Цього літа минає друга річниця однієї з найбільш трагічних сторінок в історії українського прикордонного відомства і пов'язана вона з героїчною обороною пункту пропуску "Довжанський" та виходом з Довжанського котла.
«Операція з відновлення державного кордону», «Довжанський котел»— епізод війни на сході України, битва сил АТО проти незаконних збройних формувань, підтриманих російською артилерією, в прикордонних районах Донецької та Луганської областей в ході літньої кампанії на Донбасі . Бої розгорнулись в Секторі Д антитерористичної операції в ході проведення «операції з відновлення державного кордону» протягом червня-серпня 2014 року. Основним завданням Сил АТО було відновлення контролю над ділянкою державного кордону Ізварине — Кумачове та перерізання маршрутів забезпечення незаконних збройних формувань.
Встановлення контролю над кордоном було ключовим пунктом плану мирного врегулювання новообраного президента Петра Порошенка. Наступ сил АТО розпочався 12 червня. В ході протистояння українські підрозділи зазнали артилерійських обстрілів з території Російської Федерації. В ході численних боїв, українським військовим не вдалось відновити контроль на пунктом пропуску «Ізварине». З втратою контролю над населеними пунктами Степанівка, Маринівка та пунктом пропуску «Маринівка» у середині липня сили АТО на схід від села Маринівка опинились у фактичному оточенні від основних сил. Було проведено розблокування оточених підрозділів і фактично битва закінчилась 7 серпня виходом останніх підрозділів, які виконували завдання з блокування державного кордону. Битва на кордоні стала першою великою поразкою для сил АТО. У результаті було втрачено контроль над державним кордон від Ізвариного до Маринівки. Збройні сили, Національна гвардія та Державна прикордонна служба України зазнали великих втрат як в особову складі так і в техніці. Особливо тяжких втрат зазнали Збройні сили України.
Бої на кордоні суттєво обмежували спроможність постачання з РФ, а після захоплення сотень кілометрів державного кордону здатність поставляти бойовиків, техніку і набої з Росії обмежувались лише її власними наявними ресурсами. Оскільки постачання бойовиків йшло виключно з території Росії, контроль над кордоном був ключовим пунктом врегулювання і надалі став одним з основ Мінського мирного плану.
