Спустити «калюжу» — затоплений кар’єр у мікрорайоні Городищ — має намір одне з підприємств, що займається видобутком граніту, аби відновити процес користування надрами.
У сезон купання багато малинчан і не тільки полюбляють проводити час на «калюжі» — там чиста вода, є багато місць, де можна загоряти чи влаштувати пікнік. Загалом, це чудове місце відпочинку з друзями та родиною. Облюбували затоплений кар’єр у Малині не тільки місцеві мешканці. А й дайвери зі столиці та інших міст України, які часто приїздять сюди, аби зануритися на п’ятнадцятиметрову глибину «калюжі» й відвідати підводний музей. Та, імовірно, незабаром нас цього позбавлять.
Як стало відомо «Малин Інформ» з достовірних джерел, керівництво зазначеного підприємства налаштоване серйозно. Нині триває процес оформлення відповідних документів. Як тільки все буде готове, у кар’єрі планують спустити воду й почати процес видобування граніту.
Підприємство, кажуть, київське — ТОВ «Граніт БВ БУ». Щоправда, зареєстроване воно в селі Українка Малинського району, керівником вказаний Дмитренко Олег Михайлович.
Варто зауважити, що торік у серпні Коростишівська місцева прокуратура заявила позов про припинення права користування надрами на території Малинського родовища граніту. Йшлося, зокрема, що певне ТОВ ще в 2007 році отримало спецдозвіл терміном на 20 років на видобування граніту — на Городищенській ділянці Малинського родовища, площею 19,3 гектара. Однак, всупереч вимогам ст. 24 Кодексу України «Про надра», без поважних причин підприємство так і не почало користуватися надрами й не виконало роботи, передбачені угодою, відповідно до якої вже у другому кварталі 2016 року мало б вийти на проектну потужність кар’єру — видобування 20 тис м3 граніту. Минуло десять років, а це, запевняли в прокуратурі, суперечить інтересам держави та територіальної громади, які не одержують очікуваний прибуток від пов’язаної із використанням надр діяльності. Тим часом родовище гранітів перетворилося на затоплений кар’єр, який громада почала використовувати як зону відпочинку, а місцеві ентузіасти облаштували підводний музей.
До слова, наскільки нам відомо, коли кар’єр у Городищах закривали, зо два десятки років тому, такі дії пояснювали безпосередньою близькістю потужностей каменедробильного заводу до будинків жителів вулиці Городищанської — до будинків долітало каміння від підривання граніту, і що з цієї ж причини руйнуються залізничні колії. Виходить, сьогодні, якщо підприємство відновлять, його діяльність уже не нашкодить людям і залізниці? Це при тому, що навіть під час вибухів на нині працюючому каменедробильному заводі (що за «калюжею» через Іршу) у будинків і господарських споруд із неметалопластиковими вікнами — шибки ледь не вилітають із рам…
На момент тієї публікації прес-служби обласної прокуратури, позов перебував на розгляді у господарському суді Житомирської області. Як справи із ним зараз — нам невідомо. Але варто додати: кажуть також, що хтось «ставить палки в колеса» ТОВ «Граніт БВ БУ» на шляху реалізації його задумів із перетворення затопленого кар’єру в Городищах знову на родовище видобування граніту.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
