Малинська тема зазвучала у Коростені:
Під час міжнародної археологічної конференції у Коростені найбільше згадували Малин та результати нещодавніх розкопок у Городищі, результати яких суттєво можуть змінити історичне бачення давніх міст…
6-8 жовтня в Коростені відбулась міжнародна археологічна конференція «Ранньофеодальне місто Південної Русі в системі міжцивілізаційних контактів».
А за день до конференції, 5 жовтня, група науковців, учасників майбутньої конференції, на шляху із Києва до Коростеня заїхала в Малин. Вчені відвідали Малинське городище, а гідом по розкопках став археолог Андрій Петраускас, котрий незважаючи на дощ повністю ознайомив гостей із місцевістю та розповів про результати своїх нещодавніх розкопок. Кожен висловив свої думки про подальше розслідування городища і продовження археологічних розкопок. А вони обов’язково мають продовжитись, аби або спростувати або підтвердити гіпотезу Петраускаса і його однодумців – про те, що приблизну дату заснування давньоруських міст варто відкинути на кілька століть раніше, можливо, до VIII століття.
– Триденний науковий захід зібрав науковців не лише з України, а й із Білорусі, Польщі, Литви, – розповідає учасник конференції з Малина наш історик Василь Тимошенко і продовжує: – На конференції у Коростені, як не дивно, була широко висвітлена історія Малинщини. Малинська тема звучала в Коростені аж чотири рази у наукових доповідях:
археологи А. Петраускас та М. Хададова представили дослідження «Розкопки древлянського городища VIII ст. в м. Малині»;
молодший науковий співробітник Інституту археології АН України С. Павленко виступив з доповіддю «Дослідження Малинського городища у 40-х роках ХХ століття»;
доповідь нашого земляка, доктора історичних наук В.Студінського була присвячена проблемі «Торгівля та фінанси міст України у ХІІІ-ХVІІ ст.»;
малинські краєзнавці я та С.Коваленко висвітлили питання «Етапи функціонування Малинського замку».
Було дуже цікаво, – продовжує Василь Іванович і додає: – доповідь Студінського була особливо цікавою, з ним навіть вступив у діалог під час конференції мер Коростеня пан Москаленко.
– Василю Івановичу, а малинський мер вступає в діалог з науковцями? Пригадую, як 5 жовтня під час екскурсії по розкопках багато вчених проводили паралель, мовляв, без серйозного дослідження своєї минувшини, без пропаганди історії рідного краю, не буде майбутнього у міст, і що саме на цій патріотичній лінії, підтримці свого минулого і вибудував фундамент своєї політичної кар’єри пан Москаленко…
– Я з Петраускасом щойно від міського голови. Він обіцяв підтримати продовження розкопок, залучити до робіт профліцей і розвинути в майбутньому на місці городища музей під відкритим небом.
– Андрію Вальдасовичу, коли плануєте продовжити розкопки? Невже цього рік? Адже негода яка…
– Так, термін продовження залежить від погодніх умов. Планую продовжити дослідження оборонних валів, малого городища. Ми виявили чітке розташування вїзду в городище, оборонних валів та ремісничих споруд. Додаткові розкопки дуже потрібні з огляду на те, які унікальні артефакти ми знайшли у Малині. До речі, міський голова обіцяв, що 25 жовтня організує представлення результатів розкопок у Малині. Запрошуємо всіх.
– Ви теж вважаєте актуальним відкриття музею під відкритим небом на місці розкопок?
– Так, звичайно! Це буде як дитяча фотографія в альбомі дорослого: кожному з нас хочеться дивтись на неї і щоразу згадувати своє минуле дитинство. Так і з музеєм на місці розкопок, де колись народився Малин: будемо дивитись і уявляти образно кажучи дитинство рідного міста. Фото минулого – це вічна тема і завжди актуальна.
– Загадкою залишається тема замку у Малині: всі знаємо, що він був, але не знаємо точно, де…
– Так, малинський замок – це те ще те питання. Письмові джерела підтверджують, що був середньовічний приблизно замок у Малині, зі своїм арсеналом зброї, з архівом, костелом, усім, притаманним такій споруді. Адже фортеця замку має щось прикривати і обороняти, або принаймні замикати поселенську округу. Є багато підтверджуючих існування замку артефактів. Як знайти його в городищах, думаю над цим.
Наявність замку свідчить і про той історичний факт, що на той час його існування Малин був не просто поселенням, а цивілізованим і розвиненим на стільки, щоб був замок, це як форпост між крупними містами і шляхами. Усі шляхи давніх часів тяжіють до водо розділу, не виняток і Малин. Його зручне місце розташування свідчить про те, що навіть після спалення місто відродилось, отже воно в такому місці, що мусить жити і розвиватись.
Автор: Тетяна Сорока
