Я малинчанин і підприємець. Речі, про які писатиму, не мають широкої підтримки у населення. Все тому, що наша пропаганда через ЗМІ постійно пояснює людям причини їхньої бідності, а я належу до вузького кола людей, які думають про те, як Україні стати заможною.
Всі ми розуміємо, що більшість проблем нашого народу пов’язані з катастрофічним станом економіки. Відсутність грошей зв’язує нам руки в усіх наших починаннях і закриває всі двері. А все тому, що в нас створені умови, за яких гроші не те що не приходять в Україну, а навіть не затримуються надовго. Ці умови створює Податковий Кодекс України, бо сума податків, яка прописана в ньому, настільки висока, що більше половини економіки для того, щоб вижити, мусить працювати в тіні. Більше того, через недолугий Податковий Кодекс багатства нашої держави розподіляються нерівномірно на все населення.
А через величезну долю тіньового сектора в економіці, бюджет держави страшенно недофінансований. Це позначається на реалізації всіх обов’язків, які взяла на себе держава. З мінімального бюджету формується жалюгідна пенсія для пенсіонерів, і мінімальна зарплата бюджетникам. Пенсіонери опиняються за межею бідності, а чиновники приходять нас робоче місце лише заради отримання повноважень та особистих інтересів. Потрібно зменшити кількість чиновників, але достойно оплачувати їхню працю і підвищити рівень вимог до них.
Також малі надходження в державну скарбницю обумовлені слабкою діловою активністю, а вона залежить від інвестицій і можливості дешевого кредитування, для яких у нас майже немає умов. Зважаючи на корупцію і шалений рівень оподаткування, єдиною перевагою, яку держава гарантує інвестору, — є дешева робоча сила. Тому інвестиції до нас або не приходять, або мінімальні і взагалі не покращують економічне становище наших сімей.
Дефіцит бюджету держава старається покрити кредитами МВФ. Але за сьогоднішніх інвестицій ми приречені брати кредити безкінечно на будь-яких умовах. Хто їх віддаватиме? Відповідь очевидна: точно не діти високопосадовців, яких батьки вже відправили жити за кордон.
На мою думку, саме неконкурентний Податковий Кодекс є причиною тотальної бідності населення України. Саме цей документ, розміром в 460 сторінок дрібним шрифтом, і прирікає порядного українця на бідність. Спеціалісти давно кажуть, що це — лобіювання інтересів окремих зацікавлених осіб, яким не потрібна конкуренція, але потрібна постійна допомога з бюджету за рахунок платників податків. Чому його ніхто не вдосконалює і не реформує? Задайте це питання тим, хто пристосувався, заробляє на ньому, і готовий говорити про що завгодно, але не про податки.
Звісно, легше звинувачувати будь-кого, але корупція обслуговує тільки тіньову економіку. Але не корупція є першопричиною, вона — наслідок неправильних правил на ринку. Практика показала, що основою розвитку наших сусідніх держав було створення максимальних свобод для економічної діяльності населення. Такі країни як Чехія, Польща, Литва, Естонія і пізніше Грузія спершу зробили ривок у бік спрощення умов для роботи бізнесу у вигляді зниження податків, спрощення бюрократичних процедур, заміни дозвільної системи на повідомчу і приватизації неефективних державних підприємств. Все це принесло їм очевидні плоди. А в нас податки створені для бідних. Олігархи їх не платять.
Боротьба з корупцією заборонами, обмеженнями або підвищенням відповідальності без вирішення причин її появи, тільки підіймає їй ціну. Детінізація можлива лише на добровільних засадах. Треба створювати умови, за яких людина зможе сплатити все до копійки і спати спокійно, а в корупціонерів не буде простору для маніпуляцій із платником податків. Тому податки треба знижувати, а краще скасовувати.
Що нам дасть радикальне зниження податків?
По-перше, відбудеться добровільна детінізація економіки, а значить, збільшаться доходи в бюджет, і ми врешті забудемо про його дефіцит.
По-друге, відбудеться інтенсивний ріст економіки, виключно за рахунок інвестицій. Це приведе до створення численних робочих місць, почнеться боротьба за кадри між роботодавцями, а значить, гарантовано виростуть зарплати, збільшаться реальні доходи населення.
По-третє, зможемо повністю відмовитись від зовнішніх кредитів, які безглуздо витрачаються урядом на сумнівні проекти.
По-четверте, нарешті поборемо корупцію. Спрощення умов роботи приведе до скорочення кількості чиновників у рази і можливість підняття заробітної плати реальним ефективним кадрам.
По-п’яте, зниження цін на всі товари і послуги, які ми з вами щодня споживаємо. Ціни будуть формуватися з орієнтації лише на попит, а не на кількість податків і корупційні складові, які виробник і реалізатор закладають у них.
По-шосте, реальна можливість проведення реформ у сфері соціального захисту. В бюджеті будуть кошти для проведення сучасної пенсійної реформи. Зможемо спокійно перейти на накопичувальну форму пенсійного фонду і не відкладати цю реформу в довгий ящик.
Сьоме і основне: реальна економічна свобода кожного громадянина і можливості для самореалізації себе як людини. І не міфічна, а дійсна незалежність України.
Період низького оподаткування пройшли багато країн, які зараз очолююсь світові рейтинги найзаможніших. Навіть європейські країни спочатку розбагатіли, а вже потім почали інтенсивно розвивати соціальні програми. В України є всі умови, щоб бути найбагатшою країною Європи, а для цього треба лише перестати захищати принципи, які прирікають нас на бідність і зовсім не дають надії на завтрашній день.
Хочу в Новому Році побажати, щоб і українці дали собі право на багатство і повірили, що це можливо! Особисто я в цьому не сумніваюсь.
Михайло ПРИМАЧЕНКО.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
