Сьогодні увага громадськості особливо прикута до лісової галузі. На жаль, щодо працівників цієї галузі досі існує багато упереджень і нерозуміння. Тому ми вирішили поспілкуватися з головним лісничим ДП «Малинське лісове господарство» Василем Сергійовичем Маєвським, який на підприємстві працює вже 28 років. Після закінчення Малинського лісотехнікуму розпочав свій трудовий шлях з майстра лісозаготівель Любовицького лісництва, пізніше без відриву від виробництва закінчив Національний аграрний університет, працював лісничим Слобідського лісництва й ось уже десять років працює головним лісничим.
Ми поспілкувалися з Василем Сергійовичем про роботу підприємства у 2019 та поточному роках, про боротьбу з пожежами, про різні напрямки роботи підприємства, про рубки лісу, про те, як зараз виживає підприємство в умовах кризи. Також розвіємо деякі міфи про лісівників.
— Василю Сергійовичу, як ви оцінюєте роботу підприємства у 2019 році?
— У минулому році ДП «Малинське лісове господарство» всі заплановані лісогосподарські, лісокультурні та виробничі показники виконало. Наша робота починається з заготівлі насіння лісових порід, висівання його у розсадники, вирощування сіянців, посадки та догляду за молодими лісами. Минулоріч ми висадили ліс на площі 302 гектари, повністю засадивши всі зруби. Але дерево, як і все живе на Землі, спочатку зароджується, дозріває, а потім старіє і гине. Тому також завдання наших працівників полягає в тому, щоб використовувати сповна всі функції лісу і не втратити цінну для господарства деревину. Від усіх видів рубок за 2019 рік заготовлено 176,8 тисяч кубометрів деревини, в цеху переробки перероблено 15,2 тисяч кубометрів деревини. Рубками формування й оздоровлення лісів та іншими заходами охоплені лісові насадження на площі 2312 гектарів. Також хотів би наголосити на тому, що минулого року ми обійшлися без пожеж.
За 2019 рік підприємство сплатило податків, зборів та платежів до бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 57,1 мільйона гривень, що перевищує заплановані показники на 11,9 мільйона гривень. У зв’язку зі збільшенням рентної плати, на підприємстві значно збільшилося податкове навантаження і досягло рівня 46 відсотків, при тому, що 2018 року воно складало 34,4 відсотка.
— Як щодо 2020 року?
— Незважаючи на карантинні обмеження, за перше півріччя цього року підприємство всі планово-економічні показники виконало. Посадка лісових культур проводилася на площі 196 гектарів. Створені розсадники на площі 1,5 гектара, в яких буде вирощений стандартний садибний матеріал у кількості 3,8 мільйона штук сіянців. У цьому році ми також вирощуємо сіянці сосни для допомоги північним лісгоспам області, які постраждали від цьогорічних масштабних лісових пожеж.
Дякуючи лісовій охороні, нашому підприємству вдалося уникнути серйозних пожеж: вогонь знищив чотири гектари лісу та його швидко вдалося локалізувати Це було в Любовицькому і в Іршанському лісництвах. Багато було проблемних питань з підпалами рослинності на землях сільськогосподарського призначення, на заплавах річок. Повторюся, що завдяки злагодженим діям лісової охорони, ми не допустили поширення пожеж у нашому районі, хоча добре пам’ятаємо, як наше місто огорнув смог від пожеж на півночі Житомирської області та в зоні відчуження ЧАЕС.
З метою недопущення виникнення подібних надзвичайних ситуацій, пов’язаних з лісовими пожежами в майбутньому, на підприємстві встановлено три пожежні вежі, на яких змонтовано телевізійні системи спостереження за лісовими масивами. Оператор за монітором слідкує за тим, чи виникають осередки займання в лісах. Багато пожеж виникає від необережного поводження з вогнем. І якщо хтось весною надумає запалити сірник в лісі або підпалити суху траву — подумайте про наслідки для довкілля.
Буває, доводиться чути закиди, що це лісівники самі підпалюють. Як на мене – це повна нісенітниця. Для лісівника ліс — це немов дитина, яку він виростив, і казати, що лісівники палять ліс, як мінімум, нерозумно.
— Сьогодні гостро стоїть проблема всихання лісів. Як силами лісгоспу можна боротися з цією загрозою?
— Масове всихання лісу на території лісових масивів підприємства було років два-три тому у дуже великих масштабах. У рамках боротьби з масовим всиханням було пройдено суцільною санітарною рубкою близько двохсот гектарів, вибірковою санітарною рубкою близько тисячі гектарів. Нам вдалося локалізувати осередки всихання. У цьому році масового всихання сосни не помічено. Наразі, єдиною панацеєю від короїда — шкідника, який є причиною всихання, — є лише вирубка хворих дерев. Ніяких хімічних, біохімічних методів боротьби досі немає. Ми своєчасно видаляли вражені шкідниками дерева, спалювали порубочні рештки і не дали розмножуватися шкіднику. Для боротьби з цим явищем зараз вже висаджуємо не монокультури (культури однієї лісоутворюючої породи), а мішані культури, наприклад, сосну з дубом червоним, березою, модриною європейською.
— У Малинському районі є багато гектарів нічийного лісу. Що з ним можна зробити?
— У Малинському районі рахується близько дев’яти тисяч гектарів самозаліснених земель, які не увійшли в паї і залишилися на землях запасу. Спеціалісти лісгоспу разом із земельниками, свого часу, обстежували ці ділянки. На деяких з них росте ліс, якому 70-80 років, а за документами – сільськогосподарські землі. На жаль, процедури переведення земель з однієї категорії в іншу немає. На сьогоднішній день, потрібно робити проект консервації цих земель, але за які кошти і як це робити — не зрозуміло. Велика частина цих земель, яка примикає до лісових насаджень «Лісгоспу АПК» і насаджень нашого лісгоспу, могла би бути приєднана до земель лісового фонду наших підприємств. За рахунок цього збільшилася б лісистість району, покращилася б ситуація з охороною лісів від пожеж і лісопорушень на даних лісових ділянках. Але маємо те, що маємо…
— Чи переймає ДП «Малинське лісове господарство» європейські методи ведення лісового господарства?
— Наразі у багатьох сферах діяльності ми прагнемо переймати європейський досвід. Я вважаю, що у нас ведення лісового господарства на досить високому рівні. Два роки тому підприємство пройшло FSC сертифікацію. Це міжнародна сертифікація лісів. Закордонні партнери хочуть знати, чи сертифікована деревина, з якої виробляється пилопродукція, що поставляється на експорт, чи ведення лісового господарства в даному лісгоспі проходить згідно з FSC. Раз на рік в ДП «Малинське ЛГ» проходить аудит, який проводиться незалежними міжнародними експертами, під час якого перевіряється наше ведення лісового господарства. Зауважень до роботи підприємства немає. Ми стараємося дотримуватися міжнародних критеріїв ведення лісового господарства.
— У Малинському лісництві є базисний розсадник, де вирощуються декоративні рослини. Чи користуються вони попитом?
— Декоративні саджанці, вирощені на нашому розсаднику, користуються попитом споживачів. Продукція у рази дешевша, ніж, до прикладу, в Києві. Можливо, ми її ще не надто розрекламували, але у нас дуже великий вибір садівного матеріалу. Багато малинчан купує нашу продукцію. Нам дуже приємно, коли нашу продукцію використовують для декорування міста. До прикладу, Алея Слави у міському парку, парк Героїв російсько-української війни прикрашені нашими декоративними рослинами.
На фото: базисний лісорозсадник на території Малинського лісництва
Читайте також: Як у ДП "Малинське лісове господарство" вирощують ліс. І не лише
— В останні роки силами працівників лісгоспу з’явилося багато рекреаційних зон, де можна приємно відпочити. Скільки їх наразі на території лісгоспу і як розвивається цей напрямок роботи?
— Рекреаційних зон відпочинку у нас не мало та й нові з’являтимуться і в подальшому. Хочу особливо виділити кафе «Лісовичок» та майданчик для відпочинку біля нього. Не помилюся, якщо скажу, що це кафе європейського рівня. Воно знаходиться біля міжнародної траси, там зупиняється багато поважних людей, іноземців, тому потрібно тримати рівень. Крім цього в Українківському та в Іршанському лісництвах з’явились нові рекреаційні зони. Там є альтанка, мангал, інші місця для проведеня дозвілля. Це все створюється для того, щоб мешканці Малинщини та приїжджі відпочивали саме у цих місцях, бо коли в пожежонебезпечний період розпалюють багаття по всьому лісу у не встановлених для цього місцях, зрозуміло, що це становить небезпеку для всього лісу.
Нам, лісівникам, приємно створювати затишні місця відпочинку. Однак, велике прохання до самих відпочивальників з повагою ставитися до праці лісівників. На жаль, коли ми створюємо місця відпочинку, то нашу працю, не надто цінують. Кожен з нас повинен мати екологічну самосвідомість. Хочеш відпочити в лісі? Відпочинь, але прибери за собою.
Без сумнівів, ми і надалі облаштовуватимемо нові рекреаційні зони, хочемо зробити кілька місць відпочинку біля річки Здрівля, у Слобідському лісництві тощо.
На фото: кафе "Лісовичок" та інші рекреаційні зони, створені силами працівників ДП "Малинське лісове господарство"
Читайте також: Де жителі та гості Малинщини можуть комфортно і з насолодою відпочити у лісі
Малинські лісівники прибрали гори сміття після горе-відпочивальників
Лісівники та небайдужі малинчани прибрали черговий смітник після відпочивальників
— Чи проводиться у лісовому господарстві робота по охороні рідкісних рослин і тварин?
— У ДП «Малинське лісове господарство» створено дев’ять заказників на площі 966 гектарів, які охороняються, як національне надбання, щодо яких встановлюється особливий режим охорони територій. Вони створені для охорони та збереження прибережних лісових насаджень, сосново-дубових лісів, тварин та рослин, занесених до Червоної книги України, для підтримання загально-екологічного балансу в регіоні і поширенню еколого-просвітницьких знань. Також у 2017 році була проведена робота по вивченню та розташуванню гнізд рідкісних видів птахів і виділення особливих захисних ділянок для їх збереження з науковим співробітником, членом-кореспондентом Лісівничої академії України Олександром Олександровичем Орловим. У науковому висновку були виділені охоронні зони, у місцях гніздування занесених до Червоної книги птахів — це Чапля сіра, Орлан Білохвіст і Лелека чорний. Охоронні зони мають діаметр 500 метрів й один кілометр. На цих ділянках не проводяться ніякі лісогосподарські заходи
— Як у теперішніх умовах існує ДП «Малинське лісове господарство»? Чи складно сьогодні виживати підприємству?
— На сьогоднішній день, основна проблема лісгоспу — це реалізація лісопродукції. Є накопичення деревини на ринку лісопродукції, падіння цін, тому зі збутом деревини є проблеми.
Лісове господарство на даний час не фінансується з державного бюджету. В основні напрямки роботи підприємства — ведення лісового господарства, створення лісових культур, охорону та захист лісу від пожеж та лісопорушень, утримання лісової охорони, які раніше фінансувались за рахунок державного бюджету, підприємство вкладає власні кошти. Зокрема, за шість місяців 2020 року витрачено близько 20 мільйонів гривень власних коштів. Кошти з бюджету на проведення лісогосподарських міроприємств не виділяються з 2013 року, але при цьому, як уже зазначалося, податкове навантаження складає 46 відсотків від загального доходу підприємства. А ще потрібно виплачувати заробітну плату, закупляти електроенергію, паливно-мастильні матеріали, запчастини, сплачувати послуги сторонніх організацій та приватних підприємців по заготівлі деревини тощо. Тому зовсім мало коштів залишається на розвиток лісового господарства.
— Яка наразі ситуація з кадровим потенціалом на підприємстві?
— Років 2-3 тому приходило багато випускників проситися на роботу. Зараз я не сказав би, що є велика кількість бажаючих у нас працевлаштуватися. Праця в лісі, насправді, не дуже легка. Багато студентів навчаються за фахом, пов’язаним з лісовою галуззю, але йдуть працевлаштовуватися до нас одиниці. Зараз багато випускників їдуть за кордон працювати у лісовій галузі. У період економічної кризи ми не можемо дозволити собі платити велику заробітну плату. Я можу зрозуміти молодь, яка хоче гідної оплати своєї праці. В основному залишаються старі кадри, але є і молодь, яка йде працювати за покликом душі.
— Не є таємницею, що сьогодні по відношенню до працівників лісової галузі існує багато упереджень і нерозуміння. Давайте спробуємо їх трохи розвіяти.
— Громадськість, дивлячись на ситуацію з масштабними пожежами на півночі Житомирщини, з повенями в Карпатах, чомусь вважає, що в усьому винні лісівники, нам закидають неправильне ведення лісового господарства. Я вважаю, що людина поміркована нормально сприйме ситуацію, бо фактів, які б це доводили, немає.
На жаль, у людей є така думка, що лісівники не працюють на майбутнє, але вона хибна. Ми не живемо одним днем, а плануємо на десятиліття наперед. Ми користуємося плодами праці наших дідів і прадідів. А наші нащадки лише через 70-100 років зможуть оцінити створене нами. Через багато років люди зможуть користуватися лісовими ресурсами створеними та збереженими нами.
Ліс відіграє багато функцій: рекреаційну, захисну, екологічну, але так само він є відновлювальним ресурсом. Коли він досягає віку стиглості, ми вимушені його рубати, тобто забирати деревину, поки вона має товарну цінність. Вирощування лісу, говорячи просто, — це майже такий процес, як і вирощування городини. Посадили, доглянули, зібрали урожай, інакше він зіпсується. Тільки у лісівників цей копіткий процес розтягнуто в часі.
Люди забувають, що ліс починається з насінини. Спочатку лісівники заготовляють насіння. Після заготовки відправляємо його у Вінницьку лісонасінневу інспекцію на сертифікацію, де насіння перевіряють на зараженість патогенами. Лише після цього висіваємо це насіння в ґрунт. Якщо ж насіння заражене, воно обробляється.
Далі лісорозсадники. Цей рік для розсадників був дуже тяжкий: спочатку була засуха, потім ішли сильні дощі, було багато бур’янів. У ліс працювати нікого не затягнеш, ніхто не хоче піти і допомогти, адже потрібно прополоти, виростити сіянці, бо наступного року потрібно вже посадити лісові культури. Протягом 5-6 років їх треба доглядати, слідкувати, щоб їх не об’їли тварини, хоча б два-три рази на рік провести догляди і ростити, поки вони не будуть переведені у покриту лісом площу. Далі починаються догляди за молодняками, потім рубки формування та оздоровлення лісів, охорона від шкідників, хвороб, пожеж, лісопорушень… Левова частка коштів підприємства витрачається саме на ведення лісового господарства. На розвиток у нас залишається дуже мало коштів.
Якщо громадськість знатиме, скільки вкладено в ліси праці, — ставлення до працівників лісової галузі у неї кардинально зміниться.
— Також лісівникам закидають незаконну рубку дерев.
— Наша діяльність відбувається прозоро. Всі рубки погоджуємо з місцевими органами влади. На початку року, коли визначені всі планові рубки, ми даємо повідомлення в органи місцевого самоврядування, що на лісових масивах, які знаходяться на території громади, проводитимуться рубки. Депутати можуть спокійно поїхати з нами і все перевірити. Коли проводяться санітарно-оздоровчі заходи, ми також подаємо лист-повідомлення.
У нас, до речі, у Скуратівській сільській раді було зауваження. Коли підприємство брало погодження на проведення вибірково-санітарних заходів, сільський голова повідомила, що місцеві жителі не хочуть, щоб в зазначених кварталах проводилися рубки, бо на тому місті знаходиться ягідник. На що, спеціалістами лісгоспу повідомлено, що ми можемо провести їх, наприклад, після ягідного сезону. Тому всі рубки погоджуються і не проводяться у закритому режимі. Крім того, з 22 мільйонів гривень, сплаченої ДП «Малинське лісове господарство» рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, близько 12 мільйонів гривень залишається у бюджеті сільських рад, на території яких проводяться рубки. Наприклад, Любовицькій сільській раді за минулий рік перераховано 2,2 мільйони гривень рентної плати, а це, погодьтесь, не малі кошти для бюджету громади.
— Чи доводиться боротися з незаконними рубками?
— У лісгоспі створені рейдові бригади по виявленню лісопорушників у кожному лісництві. Вони складаються з представників лісової охорони. Бригади проводять рейди по лісовим масивам ДП «Малинське лісове господарство». Також у нас є договір з працівниками поліції, яких ми залучаємо для охорони лісів від лісопорушників.
До прикладу, у 2019 році рейдовою бригадою із Слобідського лісництва була призупинена незаконна рубка дубів, вона була зафіксована, відкрито кримінальне провадження. Ми зупинили автомобіль «Камаз» з автопричепом, в якому було двоє осіб з Ємільчинського району, які сказали, що вони до цього не причетні, а в автомобілі опинилися випадково. На даний час, поки проводяться слідчі дії, даний автомобіль знаходиться на території лісгоспу. Більше таких випадків у нас не було.
— Насамкінець, розкажіть нашим читачам, процедуру проведення вибіркової санітарної рубки.
— Люди думають: лісівники взяли і зрубали дерево, яке захотіли. Але, насправді, — це цілий комплекс заходів. Працівники державної лісової охорони лісництв проводять натурне обстеження лісових насаджень на предмет наявності пошкоджених шкідниками та хворобами дерев. На основі цього обстеження, якщо виявляється, що насадження потребує проведення санітарно-оздоровчих заходів, заповнюється бланк «Повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень». Потім разом з представником державного лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» проводиться поточне лісопатологічне обстеження насадження, на основі якого складається відповідний акт. Після цього формується Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджується керівництвом Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та керівництвом «Вінницялісозахист». Лише після всіх цих процедур насадження відводиться в санітарну вибіркову рубку. При цьому заповнюється перелікова та нумераційна відомості дерев, призначених у рубку. Лише за наявності повного комплекту документів виписується лісорубний квиток, на основі якого здійснюється рубка.
Мене запитували, як звичайний громадянин може визначити правомірність рубки? Відповідаю, що на ділянці, яка відведена в рубку, або на якій проводиться чи проведена рубка, можна побачити стовпчик, де зазначено номер кварталу, виділу, площу і найменування рубки. До того ж, зараз інформацію про рубки можна знайти в електронному реєстрі.
Наостанок скажу, що дуже хочеться, щоб ставлення громадськості до лісової галузі змінилося. Можливо, ми мало доносимо населенню інформацію про нашу роботу, мало розповідаємо, що лісівник — це не лише той, хто займається лісозаготівлею. В першу чергу, це люди, які прийшли до цієї професії за покликом, які створюють і охороняють ліси, борються зі шкідниками та хворобами насаджень, оберігають від пожеж та лісокрадів, створюють безпечні умови для відпочинку громадян у лісі. Цей перелік можна продовжувати.
Я б дуже хотів, щоб у нас відбувалася злагоджена співпраця з громадськістю. І тоді, думаю, люди усвідомлять, як це бути працівником лісової галузі.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
