«Законно!» — одразу запевняють у ДП «Малинське лісове господарство», в чиєму підпорядкуванні, зокрема, перебувають ділянки, відведені під санітарні вибіркові рубки в ландшафтному заказнику місцевого значення «Гамарня».
Як відомо, хвилю обговорень викликало проведення санітарно-оздоровчих заходів у малинських лісах. Нещодавно активісти ГО «Дістало!» шукали у їх здійсненні схеми незаконної лісозаготівлі, бо розбиратися із тим, що це таке і навіщо воно потрібно — це ж не так цікаво, як шукати корупціонера і хабарника за кожним пеньком у лісі.
«Руки геть від лісів Малинщини!» — із цими та подібними гаслами йдуть такі-от реформатори-дісталовці втручатися у дієвий механізм лісового господарства. Складається враження, ніби лісівники, що захотіли те й вирубують, і ніхто їхню діяльність зроду не контролював.
Читайте також: Як «Дістало!» малинських лісівників «діставало»
Щоб зняти напругу у суспільстві довкола питання вирубки дерев, лісівники намагаються робити все, щоб це було відкрито. Аби перевірити й на власні очі переконатися, чи справді це так, на місця майбутніх рубок запрошують громадськість. Саме з цією метою 22 листопада журналісти «Малин Інформ» побували в заказнику «Гамарня», зокрема, в 11 виділі 41-го кварталу Слобідського лісництва.
У «Гамарні» зростає один із найстаріших соснових лісів Малинщини, вік деяких дерев — від 80 до 150 років, їхня середня висота досягає до 30 метрів, а середній діаметр стовбура — до півметра. Цінність і унікальність цього лісу очевидна. На жаль, старі дерева заказника почали масово всихати, пояснюють у держлісгоспі, наслідком чого стали санітарні вибіркові рубки, під час яких з ділянки змушені видаляти всі вікові сосни.
— Спершу візуально побачити це неможливо. Хіба що лише під час поривів сильного вітру — коли гілля з верхівок дерев, пошкоджених шкідниками, легко ламається, — каже лісничий Слобідського лісництва Олександр Мельник. — Так, ми зріжемо дерево — пень буде ще сирим, і тоді хтось прийде й скаже, що лісівники ріжуть здорові дерева. Насправді ж, ці сосни почали всихати від крон і ми вчасно встигли: і дерева, що поряд із рудим лісом, зможемо врятувати, і отримати не одні дрова, а й трохи кращої продукції — а це і плюс для бюджетів сільської та міської рад.
В 11 виділі 41-го кварталу лісництва відвід провели на частині, де має місце скупчення рудих сосен, санітарну вибіркову рубку проведуть на площі один гектар — зріжуть декілька десятків сосен.
Доцільність таких санітарно-оздоровчих заходів у заказнику очевидна: гілки на пошкоджених верховим жуком-короїдом кронах сосен, з незначним порухом вітру осипаються додолу, кора на сухих деревах легко відстає, а під нею — складні малюнки від прокладених шкідником ходів і личинки, які й далі продовжують живитися уже мертвим деревом.
— Всі санітарно-оздоровчі заходи в лісгоспі проводяться відповідно до затвердженого переліку заходів із поліпшення санітарного стану лісів. Відповідно до змін у Санітарних правилах України, об’єми рубок погоджуються із органами місцевого самоврядування, представниками громадських організацій. Матеріали є у вільному доступі на сайті, — додає інженер охорони та захисту лісу ДП «Малинське ЛГ» Максим Прокопчук, показуючи затверджений ПЕРЕЛІК на 2017 рік. — Що стосується конкретного випадку по заказнику «Гамарня», то відповідні листи ми надіслали у Слобідську сільську раду та Малинську міську раду, в межах адміністративних територій яких розташовується цей об’єкт природно-заповідного фонду.
Як іще відкритіше організувати роботу, щоб врешті зняти питання про доцільність і законність-незаконність проведення тих чи інших рубок у лісах, чесно кажучи, поки не знає ніхто. Але зрозуміло одне: навіть беручи до уваги масове всихання хвойних насаджень, секрет успіху лісогосподарських підприємств має виходити не з кількості вирубаного хворого чи здорового лісу, а з раціональності проведення рубок і використання деревини.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
