Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство — великий лісовий і водно-болотний масив на півночі Київщини, поблизу села Сухолуччя Вишгородського району. Тут поєднуються соснові бори, дубово-соснові ліси, піщані дюни, болота, заплави річок і водойми, пов'язані з Київським водосховищем.

У радянські часи цю територію використовували як спеціальні мисливські угіддя для партійного керівництва. Пізніше вона набула розголосу через мисливські резиденції Віктора Януковича в урочищах «Острів» та «Акація». Водночас господарство має значну природоохоронну цінність: тут збереглися рідкісні рослини, місця гніздування великих хижих птахів та характерні для Київського Полісся природні комплекси.

Дніпровсько-Тетерівське господарство: ліси, болота й колишні мисливські угіддя президентів

Природоохоронці й науковці неодноразово виступали за створення тут національного природного парку. У 2019 році уряд підтримав відповідний проєкт, однак природоохоронну установу так і не створили.

Де розташоване Дніпровсько-Тетерівське господарство

Господарство розташоване у Вишгородському районі Київської області, між Київським водосховищем і долиною річки Тетерів, зокрема в районі її гирла. Територія охоплює лісові масиви, заплави, болота та водні угіддя.

За матеріалами дослідження Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства, його загальна площа становить 29 702,3 га. Приблизно 19,5 тисячі гектарів припадає на ліси, ще близько 10,2 тисячі — на водні угіддя.

В інших довідкових джерелах зустрічається показник 37,3–37,9 тисячі гектарів. Він стосується ширшої території з урахуванням охоронної зони, тому його не слід ототожнювати з площею самого господарства.

Найближчі населені пункти — Сухолуччя, Пилява, Богдани та Овдієва Нива. Від Києва до цієї місцевості приблизно 60 кілометрів.. Про саме село — Сухолуччя — село і мисливські угіддя на Київському морі.

Мисливські угіддя для партійного керівництва

Дніпровсько-Тетерівське господарство організували 1967 року на базі державного мисливського господарства Димерського лісгоспзагу. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20 листопада 1967 року та наказу Міністерства лісового господарства від 18 грудня того ж року воно отримало назву Дніпровсько-Тетерівське державне заповідне лісомисливське господарство.

Одним із напрямів його діяльності була організація полювань для представників партійного керівництва. Територію використовували для мисливського господарства, розведення та охорони дичини.

У 1991 році підприємство змінило статус і стало Дніпровсько-Тетерівським державним лісомисливським господарством, підпорядкованим Міністерству лісового господарства України.

Нова хвиля уваги до цієї місцевості виникла за президентства Віктора Януковича. У Сухолуччі облаштували мисливські резиденції «Острів» та «Акація». Вони мали власну інфраструктуру для відпочинку й полювання, зокрема під'їзні дороги, огорожі, причали та інші об'єкти.

Для обслуговування мисливських угідь також використовували вежі, годівниці та солонці. У публікаціях про господарство наводили дані про сотні мисливських веж і майже тисячу годівниць та солонців. Однак ці цифри характеризують інфраструктуру, описану в минулі роки, а не обов'язково її сучасний стан.

Після Революції гідності розпочалися судові процеси щодо повернення державі земель, які раніше вилучили з постійного користування лісомисливського господарства та передали приватним структурам.

Зокрема, у квітні 2015 року суд ухвалив рішення про повернення державі майже 5 гектарів лісу в межах Сухолуцької сільради. У вересні того ж року касаційна інстанція підтримала повернення ще 17,5 гектара земель, пов'язаних із резиденціями «Острів» та «Акація».

Ці рішення стосувалися конкретних земельних ділянок, а не всієї території господарства чи резиденцій

Мисливські угіддя біля Сухолуччя
Мисливські угіддя біля Сухолуччя. Фото: Kiyanka, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Піщані дюни, соснові бори й болота

Природні комплекси Дніпровсько-Тетерівського господарства характерні для Київського Полісся. Тут чергуються піщані підвищення, соснові ліси, дубово-соснові насадження, заболочені низини та заплавні водойми.

На піщаних дюнах ростуть сухі соснові бори з лишайниковим покривом. Піщані відклади мають льодовикове походження. Один із виразних дюнних масивів розташований на північ від Овдієвої Ниви, де його перетинають лісові дороги.

На багатших ґрунтах поширені мішані сосново-дубові ліси. У їхньому підліску трапляються різні види орхідей, зокрема любка, коручка чемерникова та гніздівка звичайна. Серед інших цікавих рослин — лілія лісова.

У нижчих і вологіших місцях ростуть берези й вільхи, поширені заболочені ділянки та осокові угруповання. На болотах трапляються росички, зокрема круглолиста та проміжна.

Особливу цінність мають невеликі водойми, заболочені зниження та заплавні ділянки. У водних угіддях господарства зростають рідкісні рослини, серед яких сальвінія плаваюча та водяний горіх.

Мішаний ліс біля Овдієвої Ниви
Мішаний ліс біля Овдієвої Ниви на території проєктованого національного парку. Фото: Іван Парнікоза, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Лосі, олені та рідкісні птахи

Лісові, болотні й водні угіддя створюють умови для існування різноманітного тваринного світу. Серед великих ссавців, характерних для цієї місцевості, — лось, благородний олень, козуля та дикий кабан. Біля водойм трапляються бобри й видри.

У старих природничих описах також згадуються рись, вовк, лисиця та єнотоподібний собака. Однак точні чисельні показники популяцій тварин, наведені в давніших матеріалах, не варто сприймати як актуальні обліки.

Особливе значення територія має для птахів. У районі гирла Тетерева є мілководдя, острови й великі очеретяні масиви. Вони забезпечують місця для гніздування, годівлі та відпочинку водоплавних птахів.

Серед рідкісних видів, які зустрічаються в цій місцевості, — орлан-білохвіст, чорний лелека, змієїд і малий підорлик. Тут також гніздує сірий журавель.

Район гирла Тетерева важливий і під час сезонних міграцій. Через нього проходять міграційні шляхи, якими переміщуються гуси, качки, лебеді та інші водоплавні птахи. На мілководдях і серед очерету вони знаходять місця для відпочинку та годівлі.

Стадо диких тварин у Дніпровсько-Тетерівському господарстві
Стадо копитних у Дніпровсько-Тетерівському господарстві. Фото: Lshal, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Чому тут хотіли створити національний природний парк

Ще 2008 року президентський указ передбачив створити тут національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський». Обґрунтування підготували Міністерство екології, Київський еколого-культурний центр, WWF та Національний ботанічний сад. 2019 року Мінприроди підготувало проєкт указу про парк площею понад 30 тисяч гектарів у Вишгородському й колишньому Іванківському районах, але лісова відомча структура проти, і парк досі не створено.

Ідея створення національного природного парку на території Дніпровсько-Тетерівського господарства з'явилася після проголошення незалежності України.

Указ Президента України № 1129/2008 від 1 грудня 2008 року передбачив підтримку ініціативи щодо створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» на Київщині. Документ доручав уряду та обласним державним адміністраціям підготувати узгоджені пропозиції для створення нових природоохоронних територій.

У наступні роки тривала робота над обґрунтуванням і погодженням проєкту. У 2018 році питання розглядали на рівні парламентського комітету з питань екологічної політики. Серед проблем, які обговорювали, були порушення гідрологічного режиму, господарське використання території та необхідність узгодження позицій відповідальних установ.

У серпні 2019 року Кабінет Міністрів України підтримав проєкт указу Президента про створення національного природного парку. Проєктована площа становила 30 402,3 гектара. До майбутнього парку планували включити землі державної власності, які перебували в користуванні Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства.

Національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський» не отримав статусу створеної природоохоронної установи.

Альдрованда пухирчаста в річці Хохора
Альдрованда пухирчаста — рідкісна водна хижа рослина в річці Хохора, 2020 рік. Фото: Іван Парнікоза, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Риболовля на Київському водосховищі та Тетереві

Водні угіддя господарства пов'язані з Київським водосховищем, гирлом Тетерева та іншими водоймами. Це частина великої водної системи, яка має значення для розмноження й існування багатьох видів риб.

У Київському водосховищі та його затоках рибалки ловлять щуку, окуня, судака, ляща, плітку й краснопірку. На мілководдях, у затоках і поблизу очеретяних заростей можна знайти характерні для водосховища місця для риболовлі.

Водночас не варто сприймати всю територію Дніпровсько-Тетерівського господарства як відкриту рибальську локацію. Доступ до конкретних водойм може бути обмежений, а умови відвідування залежать від режиму використання території та чинних безпекових обмежень.

Дніпровсько-Тетерівське господарство: ліси, болота й колишні мисливські угіддя президентів

Докладно — Риболовля на Київському морі. Діють загальні правила рибальства.

Лебідь-шипун з молоддю на плесі Дніпра
Лебідь-шипун з виводком на плесі Дніпра біля господарства, 2020 рік. Фото: Іван Парнікоза, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Як дістатися

До Сухолуччя від Києва близько 60 км через Вишгород і Димер. Однак Дніпровсько-Тетерівське господарство не є звичайною туристичною територією з вільним доступом до лісових доріг, водойм і мисливських угідь.

На офіційному сайті підприємства опубліковане попередження про заборону відвідування лісів та в'їзду до них транспортом на час дії воєнного стану в Київській області. Виняток становлять транзитні шляхи.

Дніпровсько-Тетерівське господарство: ліси, болота й колишні мисливські угіддя президентів

Тому перед поїздкою необхідно перевіряти актуальні розпорядження Київської обласної військової адміністрації та повідомлення підприємства

Поруч

Пляжі Київського моря, Димер, Іванків і річка Здвиж.