У селищі Гуйва, що за кілька кілометрів від Житомира, розташований унікальний об’єкт періоду Другої світової війни — ставка райхсфюрера СС Генріха Гіммлера під назвою «Гегевальд» (у перекладі — «Заповідний ліс»). 

Це одна з небагатьох збережених польових резиденцій вищого командування Третього рейху на території України та Європи.

На відміну від знищеної ставки Адольфа Гітлера «Вервольф» поблизу Вінниці та ставки Германа Герінга «Штайнбрух» у Вінницькій області, «Гегевальд» у Гуйві частково зберігся до сьогодні й є важливою історичною пам’яткою нацистської окупації України.

Де знаходиться ставка «Гегевальд»

Об’єкт розташований уздовж траси Житомир – Бердичів.

  • Перший наземний бункер знаходиться ліворуч від дороги — його можна побачити та оглянути.
  • Другий бункер розташований на протилежному боці траси, на території військової частини, тому доступ до нього обмежений.

Сьогодні це одна з найменш відомих, але водночас найбільш збережених нацистських ставок в Україні.

Історія будівництва

Ставку збудували в період з жовтня 1941 року по липень 1942 року. Будівництво здійснювалося радянськими військовополоненими під наглядом есесівців.

Основні характеристики об’єкта:

  • загальна площа комплексу — близько 1,2 га;
  • товщина стін бункерів — до 3 метрів;
  • додатковий захист — шар гуми товщиною приблизно 50 см;
  • маскування території здійснювалося за допомогою густих зелених насаджень.

Всередині бункерів були невеликі кімнати з необхідними умовами для перебування керівництва СС. Незважаючи на компактність, об’єкт мав високий рівень інженерного захисту.

Побут і атмосфера ставки

На галявині поряд із бункером було облаштовано тенісний корт. Також для гостей організовували кінні прогулянки. Відомо, що такі розваги викликали занепокоєння через можливу активність партизанів у навколишніх лісах.

Один із трагічних епізодів пов’язаний із загибеллю особистого пілота Гіммлера, який зник під час прогулянки. За свідченнями істориків, після виявлення його тіла в одному з навколишніх сіл відбулася жорстока каральна акція проти місцевих мешканців.

Візити високопосадовців

Гіммлер перебував у «Гегевальді» переважно під час приїздів Гітлера до ставки «Вервольф» на Вінниччині. Проте об’єкт використовувався для проведення важливих нарад.

У серпні 1942 року сюди прибув керівник політичної розвідки Німеччини Вальтер Шелленберг. Серед відвідувачів також згадуються:

  • Ганс Ламмерс
  • Йоахім фон Ріббентроп
  • райхскомісар України Еріх Кох

Наприкінці літа 1942 року тут відбулася нарада керівників поліції та командирів частин СС. Під час зустрічі обговорювався так званий план «Ост» — стратегія колонізації та перебудови окупованих східних територій.

Колонізаційний експеримент навколо Гуйви

Після ухвалення рішень щодо реалізації плану «Ост» навколо ставки почали створювати німецьку колонію під назвою «Гегевальд». До неї увійшло 29 українських сіл, назви яких було змінено на німецькі. Місцевих жителів виселяли, а переселенці з Німеччини отримували по 20 гектарів землі.

Таким чином, ставка стала центром не лише військового управління, а й експериментом із насильницької колонізації українських територій.


Чому ставка збереглася

Попри активність партизанського руху на Житомирщині, ставка «Гегевальд» не була знищена під час війни. Історики припускають, що через посилену охорону, маскування та обмежений період функціонування об’єкт залишився неушкодженим.

Після відступу німецьких військ частина споруд збереглася, що робить цей комплекс унікальним прикладом військової архітектури Третього рейху на території України.

Німецький гідрант, позаду якого розташована двоповерхова будівля штабу німецького військового командування (до війни – будинок офіцерів).

Гідрант досі функціонує. Німецькі написи на гідранті:

Туристична та історична цінність

Сьогодні ставка «Гегевальд» у Гуйві є важливим об’єктом для дослідників Другої світової війни та історії нацистської окупації. Це місце поєднує:

  • військову інженерію;
  • трагічні сторінки історії Житомирщини;
  • приклад реалізації колонізаційної політики на окупованих територіях.

Бункер, доступний для огляду, привертає увагу туристів, істориків та краєзнавців. Водночас об’єкт залишається нагадуванням про злочини нацистського режиму та політику примусового переселення і репресій.