Колки — селище над Стиром на півночі Волині, центр Колківської громади Луцького району. Тут живе близько чотирьох тисяч людей. Від Маневичів до Колок — близько 27 кілометрів трасою Р14, а через селище течуть Стир і Рудка. Колки — одне з найдавніших поселень Волині, з довгою історією ярмарків, повстань і непокори.
Романів замок
Колись містечко називалося Романовим — на честь князя Романа Мстиславича, що об'єднав Волинь і Галичину. Археологи знайшли над Стиром давньоруське городище X–XII століть. Найімовірніше, князь звелів збудувати тут замок близько 1197 року: з трьох боків його оточували води Стиру, з четвертого — високий вал. Площа укріплення сягала близько 750 квадратних метрів. Тут жили ремісники, торгували збіжжям, медом, воском, хутром і сіллю з Галичини.
Звідки взялася нова назва? Переказ, який записав Юзеф Крашевський, каже: велика пожежа знищила місто, і від нього лишилися тільки обгорілі кілки в плотах. Відбудоване містечко почали звати Колками. Одна з перших згадок — у грамоті князя Любарта 1322 року: «поехати гостинцомъ, который идетъ до Колковъ». А церква на горі, за легендою, провалилася під землю — науковці пояснюють це «водяними подушками» в піщаному ґрунті Полісся.
Сіль, ярмарки й повстання
У XVI–XVII століттях Колки були заможним містечком: сюди з усього Полісся приїжджали по сіль. 1647 року тут збудували костел. Під час Хмельниччини колківчани піднялися проти шляхти, а 1651 року в містечко увійшов загін Максима Кривоноса. Пізніше маєток у Колках отримав гетьман Павло Тетеря й деякий час жив тут. 1778 року в містечку було 155 дворів, а 1798-го — вже 448, чотири ярмарки на рік, церква Воздвиження Хреста, костел і п'ять млинів на Стиру.
Найвідоміша сторінка XIX століття — опір чиншовиків. Поміщик Кожуховський утричі підняв плату за землю, і 1873 року колківчани відмовилися платити. Вони послали до Петербурга ходоків на чолі зі старостою Михайлом Сілічем. У травні 1874 року до Колок прислали батальйон солдатів, і ті зруйнували 230 із 270 селянських будинків. Але навіть після цього лише сорок родин із трьохсот погодилися на нові умови.
Хрестовоздвиженська церква
Головна пам'ятка селища — мурована Хрестовоздвиженська церква разом із дзвіницею. Церква Воздвиження Хреста стояла в Колках ще наприкінці XVIII століття. Нинішній храм — пам'ятка архітектури, гарна в будь-яку пору року на тлі старих дерев.
Колківська республіка
У XX столітті Колки пережили фронт Першої світової (1915–1916), польську владу між війнами й Другу світову. Влітку й восени 1943 року навколо Колок діяла так звана Колківська республіка — територія, яку контролювала УПА, з власним управлінням, школами й господарством. На її честь у селищі встановлено пам'ятний знак.
Ще один пам'ятник нагадує про міжвоєнні роки: на цьому місці польська поліція розстріляла колківську першотравневу демонстрацію.
Природа
Стир біля Колок широкий і спокійний, з луками й лозами вздовж берегів. Улітку тут купаються й рибалять, а довкола — поліські сосняки, де збирають гриби й чорниці.
Колки на відео
Коли їхати
Найкраще — улітку й на початку осені, коли Стир теплий, а в лісах грибний сезон. Колки зручно поєднати з Маневичами й Цуманською пущею.
Поруч
Маневичі — пів години на північ, Цумань і Цуманська пуща — на південний схід. Більше — у статті Луцький район.
Як дістатися
З Луцька й Маневичів ходять автобуси. На машині з Луцька — близько години.
