Маневичі — селище в Камінь-Каширському районі, центр Маневицької громади. Воно виросло зовсім недавно — на початку XX століття — біля залізничної станції серед поліських лісів. Сьогодні це зручна база для поїздок до Черемського заповідника, Оконських джерел і на озера Маневиччини.
Станція 1902 року
Уперше Маневичі згадуються 1901 року, коли будували залізничну станцію на лінії Київ — Ковель. Її відкрили 1902-го разом із рухом поїздів, а назву станція взяла від сусіднього села Маневичі (нині Прилісне). Навколо станції швидко виросло селище.
У квітні 1919 року біля Маневичів точилися бої Армії УНР з польськими військами. У 1930-х Маневичі швидко розбудовувалися: бельгійський концерн «Aug. LaChappelle» звів тут паркетну фабрику, працювали тартаки, пекарні й невеликі м'ясокомбінати. Тоді навіть йшлося про статус міста, але його так і не надали. У ті роки сюди масово переїжджали євреї й поляки.
Що подивитися
Залізничний вокзал 1905 року — символ селища, з якого все почалося. Римо-католицький костел 1934 року з цвинтарем польських легіонерів поруч. У краєзнавчому музеї зберігається незвичайний експонат — старовинний дубовий човен-довбанка завдовжки понад 13 метрів, знайдений 2015 року в селі Старосілля; його вік оцінюють у 300–500 років.
Оконські джерела
На трасі Маневичі — Луцьк — гідрологічна пам'ятка природи Оконські джерела: потужні джерела з надзвичайно чистою водою особливого хімічного складу. Біля них облаштовано місце відпочинку, і сюди приїжджають набрати води з усієї області.
Маневичі на відео
Коли їхати
Найкраще — з травня по вересень. Влітку можна поєднати Маневичі з озерами й річками району, восени — з грибними лісами. Оконські джерела можна відвідати в будь-яку пору року.
Поруч
Черемський природний заповідник з болотами й озерами, нацпарк «Прип'ять-Стохід» і Любешів. Більше — у статті Камінь-Каширський район.
Як дістатися
Маневичі — станція на лінії Ковель — Сарни, тут зупиняються поїзди з Ковеля, Сарн і Києва. Автобуси ходять з Луцька й Каменя-Каширського.
