Ржищівська екостежка тягнеться правим берегом Дніпра — точніше, Канівського водосховища — від міста Ржищів до села Балико-Щучинка на півдні Київщини. Довжина маршруту — 10,8 км, він лінійний і позначений біло-зеленою смугою. Це найкрасивіші кручі Ржищівської громади: ліс на крутих схилах, яри зі струмками, степові ділянки з ковилою й широкі краєвиди на воду та острови.
Стежку прокладає екологічна дослідницька станція «Глибокі Балики», що працює в Балико-Щучинці з 2020 року. Науковці станції описали можливі маршрути в збірнику про біорізноманіття громади, а 29 березня 2025 року провели толоку «Стежка відновлення»: близько 50 волонтерів — переважно молоді географи й Молодіжна рада Ржищева — за день облаштували 1600 м стежки на Іван-горі. Вони розчистили завали, викопали тераси, поклали містки, поставили сходи на крутих місцях і вивезли півсотні мішків сміття. Наступна ділянка, яку планують облаштувати, — «Кар'єр».
Іван-гора
Найважливіша точка маршруту — городище «Іван-гора», пам'ятка археології національного значення. Тут стояло літописне місто Іван, яке Іпатіївський літопис згадує під 1151 роком; його зруйнували під час монгольської навали 1240 року. З оглядових майданчиків на найвищих місцях схилів відкривається Дніпро з островами, а на одному з них стоять старі кам'яні хрести. Береги водосховища розмиваються, і хвилі поступово руйнують дитинець городища.
Що побачите дорогою
Від коледжу в Ржищеві стежка спускається до Дніпра повз Преображенський монастир. На березі — невеликий пляж, де можна побачити водоплавних птахів і болотних черепах. Далі маршрут піднімається на круті схили з листяним лісом: навесні тут цвітуть ряст і анемони, трапляються рідкісні орхідеї, у вологих місцях — мохи й нерестові водойми амфібій.
Після Іван-гори стежка спускається у вологий прохолодний яр зі струмком і виходить до станції «Глибокі Балики». На відкритих схилах над Дніпром росте ковила — і видно, як її витісняє інвазійний ваточник сирійський. Біля води живуть крижні, чаплі, пірникози, лебеді, вужі й зелені жаби.
Балико-Щучинка
Фініш — у селі Балико-Щучинка, на пагорбі з меморіалом Букринському плацдарму: восени 1943 року тут ішли запеклі бої за переправу через Дніпро. Біля села є також городище літописного міста Чучина. З круч добре видно лівий берег і Трахтемирівський півострів.
Ржищів
Місто, з якого починається стежка, отримало магдебурзьке право 1506 року. 1653 року в Ржищеві вели переговори посли Богдана Хмельницького. Громада пишається трипільським минулим краю — тут є сквер трипільської культури й щороку проходить фестиваль «Трипільське коло».
Поради й дорога
Маршрут займає 3–4 години: є круті підйоми й спуски сходами, тож потрібне взуття з добрим протектором. Не підходьте до краю обривів над водою — береги осипаються. Ржищів лежить приблизно за 80 км від Києва, сюди ходять автобуси з Києва й Обухова. Оскільки стежка лінійна, повернутися з Балико-Щучинки до Ржищева можна місцевим автобусом або таксі. Кнопка «Як дістатися до старту» прокладе дорогу до початку треку.