Майже 60 тис українців навчаються за кордоном. Найбільше – у Польщі, дослідження
Число українців, які навчаються в іноземних університетах, станом на 2014/2015 навчальний рік становило 59 648 осіб.
Серед найбільш бажаних для навчання країн – Польща, Німеччина, Росія, Канада, Італія, Чехія, США, Іспанія, Австрія, Франція та Угорщина, повідомляє про результати дослідження центр CEDOS.
Динаміка зростання кількості студентів, що навчаються за кордоном, з 2009 по 2015 роки склала 129%. Якщо порівнювати два останні роки, то приріст складає майже 29% або ж 13 266 осіб.
До того ж, 2/3 цього приросту склали саме українці, які навчаються в польських університетах. Вони показали найбільш стрімке збільшення, як в абсолютному, так і відносному показниках, – з 14 951 до 22 833 особи.
За офіційною російською статистикою у 2014/2015 навчальному році в університетах РФ на денній формі навчалось 12 568 українських громадян. Водночас на так званий "Крымский федеральный университет имени В.И. Вернадского (г. Симферополь)" припало 3 203 іноземних громадянини. Є підстави припускати, що це переважно українські громадяни.
У глобальній популяції студентів, які навчаються не в країнах свого громадянства, українці складають трохи більше, ніж соту частину.
Традиційно частка українців серед іноземних студентів Польщі є доволі відчутною - 2014/2015 році вона склала 53%, значно випереджаючи другу за розміром діаспору, білоруських студентів, яка налічує майже 10%.
У решті країн українці значно поступались іншим студентським діаспорам та складають частку до 7%.
Наприклад, у Росії та Німеччині українські студенти становили 6.8% та 2.9% відповідно. Чехія та Угорщина, хоча й приваблюють чимало українців, є більш бажаними для молоді з балканських країн, тож українські студенти складали там 5.5% та 4.3% відповідно.
У 2015/2016 навчальному році у польських університетах навчалось 30 041 український громадянин. Таким чином, закладаючи, що в решті країн тренд останніх років буде збережений, можна припустити, що у 2015/2016 навчальному році за кордоном навчалось щонайменше 68 000 українських громадян.
Здебільшого країни досить лояльно ставляться до роботи іноземних студентів під час навчання. Для працевлаштування не вимагають отримувати спеціальний дозвіл на роботу, достатньо вже наявного дозволу на проживання з метою навчання.
Проте майже скрізь діє певне обмеження по часу зайнятості. У Австрії, Угорщині та Іспанії іноземні студенти можуть працювати половину робочого дня під час семестрів навчання, а під час канікул повний робочий день. Німеччина, Італія та Франція дозволяють працювати лише половину робочого дня (Франція 60%) незалежно від часу року.
У Польщі, починаючи з 2015 року, іноземним студентам можна працювати під час навчання без обмежень, проте навчання все ще має залишатись основною метою їх перебування і під час подовження дозволу на перебування місцева влада може видати негативне рішення, якщо побачить зворотнє.
Країни, які мають високий рівень безробіття, особливо серед молоді, не запроваджують жодних пільг для іноземців, які випустились з їхніх університетів. Тому в Іспанії, Італії та Угорщині, якщо іноземний студент планує після випуску залишатись та працювати у цих країнах, повинні отримати дозвіл на перебування з метою роботи, а перед цим, власне, знайти роботодавця, який прийме на роботу.
Натомість, країни, які не мають великих проблем з безробіттям, пропонують певні пільги для іноземців, які отримали вищу освіту в їхніх університетах, намагаючись зменшити ефект "відтоку мізків" (brain drain) та "марнування мізків" (brain waste).
Австрія та Франція дозволяє випускникам магістерських програм залишатись на їхній території протягом півроку з моменту випуску з метою працевлаштування.
Польща та Німеччина дають таке право з терміном рік та півтора відповідно. Як правило, знайдена робота повинна відповідати здобутій в університеті кваліфікації, а роботодавці повинні показати, що не можуть взяти на вакантне місце громадянина цієї країни.
Українська правда
