Червона гірка — один із найцікавіших археологічних об’єктів Коростеня, пов’язаний з історією літописного Іскоростеня та древлянського князівства. Це гранітний останець на правому березі річки Уж, на вершині якого розташоване Городище №1.
У сучасних матеріалах Коростенської міської ради пам’ятку називають Городищем №1 «Красна гірка», тоді як у туристичних описах поширена назва «Червона гірка». Також об’єкт відомий як Замчище та Городище Мала. Міські документи пов’язують це городище з резиденцією древлянського князя Мала.
Місце цікаве не лише природним гранітним рельєфом. Археологічні дослідження засвідчили існування тут потужних укріплень, культурного шару та слідів давнього поселення. З городищем також пов’язують події боротьби древлян із київською княгинею Ольгою, хоча конкретні археологічні знахідки не дозволяють беззаперечно ототожнити кожен слід пожежі чи бою саме з описаною в літописі подією.
Сьогодні від давньої фортеці залишилися насамперед скеля та її підошва, а також фрагменти оборонних споруд. Саме тому Червона гірка цікава не як реконструйований замок, а як місце, де природний ландшафт і археологія зберігають пам’ять про давній Іскоростень.
Історія городища
Коростень розташований на території давнього древлянського краю. У середньовічних джерелах місто відоме як Іскоростень — один із головних центрів древлян.
Городище №1 займало вершину гранітного останця, який завдяки природному рельєфу мав вигідне оборонне положення. За даними історико-археологічних матеріалів, укріплення складалися з валів і ровів. Зі східного боку природною перешкодою було болото, з півночі — струмок, пов’язаний із заболоченою місцевістю. Городище було додатково укріплене валами.
Коростенські містобудівні матеріали прямо зазначають, що на городищі №1 була розміщена резиденція князя Мала. У центрі укріплення, за цими даними, стояв княжий терем, захищений додатковим валом і частоколом. Водночас для сучасної публікації коректніше називати це історико-археологічною реконструкцією, а не стверджувати, що вигляд та розташування княжого терема встановлені повністю.
Сам князь Мал відомий насамперед із літописної історії повстання древлян 945 року. Після вбивства князя Ігоря його дружина Ольга розпочала похід проти древлян і взяла в облогу Іскоростень. За літописною традицією, місто було спалене.
Саме з цими подіями традиційно пов’язують сліди пожежі та бойових дій, виявлені під час археологічних досліджень. Проте говорити, що археологи остаточно довели перебіг літописної битви саме на Червоній гірці, не варто: археологія підтверджує існування давнього укріпленого поселення та слідів руйнування, але не може сама по собі відтворити всі обставини подій, описаних у літописі.
Що знайшли археологи
Городище досліджували археологи протягом XX та XXI століть. Під час розкопок вивчали не лише саму укріплену частину, а й посад давнього поселення.
Археологічні матеріали свідчать про розвинені ремесла та зв’язки Іскоростеня з іншими регіонами. Серед знахідок, пов’язаних із давнім Коростенем, згадуються предмети імпорту та монети, зокрема візантійські та східні.
Ці знахідки важливі тим, що показують: Іскоростень не був ізольованим поселенням. Через древлянський центр проходили торговельні та культурні контакти, які поєднували Полісся з іншими територіями.
У сучасних дослідженнях городища продовжують працювати з археологічними матеріалами. Коростенська міська рада окремо відзначає Городище №1 як пам’ятку, яку досліджують і цифрово представляють у межах проєктів зі збереження культурної спадщини.
Чому гірка червона
Назва пов’язана із зовнішнім виглядом гранітного виступу. Скеля має характерний червонуватий відтінок, який добре помітний у відкритих гранітних породах.
У джерелах використовуються два варіанти назви — Червона гірка та Красна гірка. Другий варіант зустрічається і в сучасних матеріалах Коростенської міської ради, зокрема щодо Городища №1.
Що залишилося від давньої фортеці
Сьогодні побачити давній Іскоростень у вигляді цілісної фортеці неможливо.
За матеріалами Коростеня, під час археологічних досліджень у 1925 році площа городища становила близько 1,5 га. Надалі значна частина території була втрачена. У документах міської ради зазначено, що нині від городища фактично залишилися скеля та її підошва, з якої в радянський період видобували камінь для будівництва.
Тому сучасний вигляд пам’ятки суттєво відрізняється від того, якою вона була в давнину. На місцевості можна побачити гранітний виступ і залишки давньої системи укріплень, але не варто очікувати збережених мурів чи реконструйованих будівель.
Червона гірка сьогодні
Городище №1 залишається пам’яткою археології та одним із ключових об’єктів, пов’язаних з історією літописного Іскоростеня.
Актуальні матеріали Коростенської міської ради 2026 року знову виділяють Городище №1 «Красна гірка» серед головних археологічних пам’яток міста. У 2025–2026 роках навколо теми городища тривали культурні та дослідницькі проєкти, спрямовані на вивчення й популяризацію давньої історії Коростеня.
При цьому Червона гірка не є музеєм із касою та фіксованим режимом роботи. Це відкрита історико-археологічна локація. Окремої плати за відвідування пам’ятки не зазначено.
Що подивитися поруч
Червону гірку варто поєднати з прогулянкою Древлянським парком. Парк розташований по обидва боки Ужа та зберігає природний гранітний ландшафт. На його території розташовані інші пам’ятки, пов’язані з історією древлянського Іскоростеня.
У Коростені також можна оглянути пам’ятник князю Малу, пам’ятники княгині Ользі та Володимиру Великому, військово-історичний комплекс «Скеля» та інші об’єкти міського туристичного маршруту.
Особливо цікавим для продовження маршруту є Коростенський краєзнавчий музей, де можна детальніше ознайомитися з історією міста та археологічними матеріалами.
Червона гірка — не просто скеля
Головна цінність цього місця не в тому, що тут можна побачити збережену давню фортецю. Її практично не залишилося. Значення Червоної гірки — у самому місці: на цьому гранітному останці існувало укріплене поселення давнього Іскоростеня, яке пов’язують із резиденцією князя Мала.
Тут перетинаються археологія, літописна історія древлян і природний ландшафт Коростеня. А сучасні дослідження та проєкти міста показують, що Городище №1 і сьогодні залишається важливою частиною історичної спадщини Коростеня.
