Уж (давня назва — Уша) — права притока Прип'яті завдовжки 256 км, що тече з лісів Звягельщини через Коростень і Народичі до Чорнобиля. Біля Коростеня річка прорізає гранітний масив і має скелясті береги з перекатами, а в пониззі розливається широкою заплавою і входить у зону відчуження.
Головне про річку
- Довжина: 256 км, з них близько 159 км у Житомирській області й 97 км у Київській.
- Площа басейну: 8080 км².
- Витік: на південний захід від села Сорочень Звягельського району, на Поліській низовині.
- Гирло: у Прип'яті на південно-східній околиці Чорнобиля.
- Похил: 0,47 м/км.
- Ширина долини: від 1 до 7 км; ширина русла — від 5 до 40 метрів.
На Житомирщині Уж спершу тече на північний захід, потім круто повертає на північний схід, а на Київщині тече переважно на схід. Під обома назвами — Уж і Уша — річка фігурує і в літописах, і в сучасних довідниках гідронімів. Колись Ужем сплавляли ліс.


Три різні річки в одній
Верхів'я (від витоку й до підходу до Коростеня) — вузька річка, що сильно петляє серед очеретів; за звітами водних туристів, подекуди русло звужується майже до ширини байдарки. Береги часто кам'янисті, течія місцями швидка.


Середня течія, біля Коростеня. Тут Уж тече по Коростенському гранітному масиву (плутону): береги стають високими й скелястими, з'являються гранітні виходи, кам'янисті перекати й бистрини. На високих берегах у місті лежить Древлянський парк, а скелі мають власні імена — «Плечі Перуна», «Баранячі лоби», «Ольжині купальні». Дві останні — геологічні пам'ятки природи місцевого значення.
Нижня течія (до Народичів і далі в бік Чорнобиля) — береги з пісків, низькі й заболочені, річка розливається заплавами серед лісів. У Народичах в Уж впадає Жерев, а поблизу селища річка тече вздовж Древлянського природного заповідника. Нижче на Ужі стоїть покинуте селище Поліське: його мешканців відселили в 1993–1996 роках, а 1999 року зняли з обліку.
Повінь, межень і лід
Живлення мішане, з переважанням снігового, тому найбільше води Уж несе навесні. Замерзає в грудні, скресає наприкінці березня. У повінь вода виходить на заплаву: у березні 2026 року на гідропості в Коростені рівень за тиждень піднявся на 24 см, і вода вийшла на заплаву. Мінералізація води невисока — у середньому 126 мг/дм³ у повінь, 198 мг/дм³ у літньо-осінню межень і 214 мг/дм³ у зимову.


Течію в кількох місцях перегороджують греблі. Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять веде облік чотирьох водосховищ на Ужі та його притоках — Бардівського, Повчанського, Червоненського й Шоломківського. На Ужі лишилися й споруди старих малих ГЕС.
Притоки
Найбільші притоки Ужа ліві — вони течуть з півночі, з Овруцького кряжу й лісів Народиччини.


- Жерев (ліва, 96 км, басейн 1470 км²) починається біля Нових Білокоровичів, тече через Лугини й впадає в Уж на південній околиці Народичів. У деяких довідниках її довжина — 105 км.
- Норинь (ліва, 84 км, басейн 832 км²) починається біля Листвина, тече під Овручем і Народичами.
- Ілля (ліва) — її разом із Жеревом і Норинню називали серед головних приток Ужа ще дореволюційні енциклопедії.
- Праві притоки нижньої течії — Лозниця, Ослів і Звіздаль, уздовж яких лежить Древлянський заповідник, а також Вересня та інші невеликі річки.
Іскоростень і княгиня Ольга
На берегах Ужа стояв Іскоростень — давній центр древлян, біля якого 945 року вбили київського князя Ігоря. За літописною розповіддю, наступного року княгиня Ольга помстилася древлянам і спалила Іскоростень, нібито прив'язавши вогонь до лап голубів і горобців, — це літописне оповідання, а не археологічно доведений спосіб знищення міста. З цими подіями пов'язана й назва «Ольжині купальні»: за місцевою легендою, на цьому глибокому місці купалася княгиня, хоча історичних доказів цьому немає.


Стан води
Річка в Коростені — джерело питної води для міста, тому басейнове управління щомісяця бере тут проби. У жовтні 2025 року вміст заліза біля коростенського водозабору становив 0,48 мг/дм³ при нормі 0,1, марганцю — 0,068 мг/дм³ при нормі 0,01. Того ж місяця за біохімічним споживанням кисню на Ужі зафіксували органічне забруднення. Нітратів і нітритів було в десятки разів менше від норми.


Найбільший відомий замор стався на початку березня 2012 року: 4 березня рибалки знайшли багато мертвої риби біля села Вороневе на Коростенщині. Загинули тонни карася, а також плітка, окунь і білизна (жерех), і МНС тоді радило не брати воду з річки й не їсти рибу з неї. У березні 2016 року екоінспекція знайшла в міському парку Коростеня, за 150 м вище пішохідного мосту, зливову трубу діаметром 1000 мм, з якої в Уж скидали сіру воду із залізом і фосфатами.
Басейн нижнього Ужа забруднений радіонуклідами після аварії на ЧАЕС 1986 року. Частина лісів Древлянського заповідника лежить у зоні безумовного відселення, а пониззя річки — у зоні відчуження.
Риболовля
На Ужі ловлять щуку, окуня, плітку, краснопірку, ляща, густеру, карася, лина, головня, в'язя, верховодку, пічкура й йоржа; судак трапляється рідше. У червні 2026 року біля Шатрища на Коростенщині рибоохорона затримала браконьєра, у якого були карасі, чотири судаки й плітка.


Кожна ділянка має свій характер:
- Верхів'я (вище Коростеня, район Кам'янки й Ушиці). Вузька, звивиста, часто кам'яниста річка з ямами попід берегами. Щуку й окуня тут ловлять спінінгом, зокрема мікроджигом, у «віконцях» між заростями.
- Коростень і околиці. Скелясті береги, перекати й глибші плеса під гранітними виходами. Тут ловлять і хижака, і плітку, краснопірку, ляща. Навесні краснопірка масово підходить до берегів і добре бере на поплавкову вудку.
- Барди. Село нижче за течією від Немирівки, при Бардівському водосховищі, одне з найвідоміших рибальських місць Ужа. Тут ловлять карася, плітку, ляща, краснопірку, щуку й окуня, а на водосховищі — і коропа.
- Дідковичі. Ділянка з ямами й зарослими берегами: карася, ляща й плітку ловлять донкою та фідером, щуку — біля заростей.
- Нижня течія (до Народичів). Широкі заплавні плеса, але вздовж Древлянського заповідника й нижче діє природоохоронний і радіаційний режим.
Карась найактивніший навесні на мілководді, що швидко прогрівається; щуку шукають у заростях і на ямах — спінінгом чи на живця; окуня — на дрібні блешні й мікроджиг; ляща й плітку — донкою чи фідером.
Навесні 2026 року Житомирське управління Держрибагентства визначило нерестовищами всі незарегульовані ділянки Ужа з притоками всіх порядків, крім ділянок у межах населених пунктів і по 100 м від гідроспоруд та водозаборів. На нерестовищах у заборону ловити не можна. З 1 листопада діє заборона на зимувальних ямах — перелік і карта ям.
Сплави на байдарках
Для водних туристів Уж — одна з головних річок Житомирщини, особливо вище Коростеня. Найкраще йти навесні, у квітні–травні, коли річка повноводна: тоді повалені дерева, кам'янисті перекати й бистрини проходяться легше.


- Довший весняний маршрут — від села Неділище до Коростеня, коротший і простіший — від Ушиці до Коростеня.
- Зупиняються біля «Скелі Кохання» за селом Струмок, з якою пов'язані місцеві легенди.
- Фініш багатьох маршрутів — Коростень із Древлянським парком.
- Київські оператори возять сюди групи на одно- й дводенні сплави; авто зазвичай лишають на стоянці біля готелю «Коростень», а до старту їдуть бусом.
Облаштованих стоянок на Ужі майже немає. У верхів'ї й на вузьких ділянках зручних галявин мало, а нижче Коростеня, де вздовж річки тягнуться соснові й дубові ліси, їх більше. Поблизу Древлянського заповідника намети й багаття заборонені, а сплавлятися від Народичів до Чорнобиля не можна: там заповідник, зона безумовного відселення і зона відчуження.
Про гідроспоруди й обноси на маршруті — в окремому матеріалі про закинуті ГЕС Коростенщини.
Заплава й заповідник
Уж тече через заплавні луки, вільшняки, соснові й мішані бори та очеретяні затоки. Древлянський природний заповідник створили 31 грудня 2009 року на площі близько 30,9 тис. гектарів на південь і схід від Народичів, уздовж Ужа та його правих приток Лозниці, Осліва й Звіздалі. Понад 20 років після аварії на ЧАЕС господарської діяльності тут майже не було. У заповіднику ростуть водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, лілія лісова, півники сибірські й 16 видів із Червоної книги України, а в Кліщівському лісництві — одне з найсхідніших в Україні місць росту рододендрона жовтого.
Як дістатися
Найпростіше побачити Уж у Коростені: річка тече через місто, а Древлянський парк стоїть на високих скелястих берегах. Від Києва до Коростеня близько 150 км трасою М-07 (Київ — Ковель — Ягодин). Рибалки їдуть до Бардів і Дідковичів, водники — до Ушиці й Неділища.
Часті запитання
Де починається і де закінчується Уж? Витік — біля села Сорочень на Звягельщині, гирло — у Прип'яті на околиці Чорнобиля.
Яка довжина Ужа? 256 км: близько 159 км у Житомирській області і 97 км у Київській.
Яка найбільша притока? Жерев — ліва притока, що впадає в Уж у Народичах.
Яка риба водиться в Ужі? Щука, окунь, плітка, краснопірка, лящ, густера, карась, лин, головень, в'язь; судак трапляється рідше.
Коли сплавлятися? Навесні, у квітні–травні, на ділянках вище Коростеня — від Неділища або Ушиці.
Чи можна сплавлятися до Чорнобиля? Ні. Пониззя Ужа — це заповідник, зона безумовного відселення і зона відчуження.