У середу, 14 жовтня, у Рівному відбудеться прощання з Володимиром Головком та Сергієм Терпілем, які захищали Україну. Обидва військовослужбовці померли в лікарні після хвороби.
Церемонія прощання розпочнеться о 10:00 на майдані Незалежності. Поховають захисників на Алеї Героїв кладовища «Нове».
Володимир Головко: після поранення повернувся до цивільного життя
Володимир Головко народився 1 січня 1975 року в Угорщині в родині військових. Через службу батьків сім’я жила в різних місцях, а згодом оселилася в Рівному. Тут Володимир закінчив дев’ять класів школи.
Тривалий час чоловік працював наладчиком на підприємстві ФОП Сидорчук, де обслуговував виробничі лінії з виготовлення морозива. Згодом залишив роботу, щоб доглядати за хворою матір’ю.
На початку повномасштабного вторгнення Володимир долучився до війська. Спершу служив у військовій частині поблизу Рівного, але згодом сам попросив перевести його до бойового підрозділу. Він воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади.
19 січня 2023 року під час бойових дій у Бахмуті на Донеччині Володимир дістав тяжке поранення голови. Після лікування йому встановили другу групу інвалідності та звільнили з військової служби за станом здоров’я.
Колишня дружина Олена згадує Володимира як добру, виховану та чемну людину, яка була хорошим другом і працівником.
12 жовтня 2026 року Володимир Головко помер у лікарні Рівного внаслідок хвороби. Йому був 51 рік. У нього залишилися дві доньки та брат.
Сергій Терпіль: добровільно став на захист України
Сергій Терпіль народився 12 липня 1969 року в Калуші на Івано-Франківщині. Коли йому було два роки, родина переїхала до Рівного.
Він закінчив школу № 5, навчався в училищі № 10, а згодом вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Після двох курсів, одружившись, залишив навчання та почав працювати.
Сергій працював у фірмі «Райз», а перед повномасштабним вторгненням очолював відділ логістики в компанії «Спектр Агро».
1 березня 2022 року він добровільно долучився до захисту України. Спочатку служив у територіальній обороні, а потім виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема в Сумах, Бахмуті та Слов’янську. Останнім часом служив водієм у роті охорони при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Дружина Ольга розповідає, що Сергій був чуйним і відповідальним, умів працювати з комп’ютерами, любив читати та писати вірші. Він завжди відгукувався на прохання про допомогу й нікому не відмовляв, якщо міг чимось зарадити.
9 жовтня 2026 року Сергій Терпіль помер у лікарні Рівного після хвороби. Йому було 57 років. У захисника залишилися дружина, донька та маленький онук.
Де відбудеться прощання
Рівняни зможуть провести Володимира Головка та Сергія Терпіля в останню путь у середу, 14 жовтня.
- Час: 10:00.
- Місце: майдан Незалежності в Рівному.
- Поховання: Алея Героїв кладовища «Нове».