Що не кажіть, Інтернет і соцмережі — безмежний простір, який дає велику свободу висловлення думок онлайн. Вирішила скористатись ним, щоб поділитися враженнями про Малин не «в простір», як міський голова, а до малинчан — про зорі в калюжах…
Поки Олексій Шостак ділиться роздумами «ВІД МІСЬКОГО ГОЛОВИ ПРО МІСТО, В ПРОСТІР...» щодо непосильної ноші — бути мером, за прокуратурою й по дорозі до поліції на Суворова (і не лише там) «рівно» виникли такі ями, після зустрічі з якими не одне авто залишалося із погнутим диском колеса, де не одна жінка ламала підбори, де не одна дитина падала й розбивала коліно. Біля суду продовжує лежати купа залишків будматеріалу, на тротуарах — повно відкритих люків, дірок під землю, стрирчать залізні штирі, а за кущами, що нависли над дорогами, тротуарів і не видно. А роботи з капітального ремонту дороги на горі по Грушевського за два тижні лише капітально розізлили малинчан: адже в той час, як інші підрядники завершили ремонт уже двох вулиць, на цій суцільний штиль — пішоходи спотикаються об зрізаний асфальт, з-під колес авто відлітає каміння і травмує людей. Невже це і є та «фінансова межа», про яку писав якось Олексій Григорович?! Та це лише маленька частинка з висловленого-обіцяного, яке мало би бути виконане, адже це поточна робота міської влади і служб, проте, як і роздуми міського голови, просто зависло «в просторі»…
А в цей час, пише Олексій Григорович, «місто живе рівно за всіма напрямками. Служби працюють в звичайному ритмі, виконують поставлені завдання та займаються поточною роботою»... «Поточною», «рівно», але лише після певних натисків — нарікань малинчан у соцмережах (пригадайте скільки мови було про пісок понад тротуарами: міський голова обіцяв прибрати «сьогодні», потім «завтра», згодом казав, що спеціальна машина з Житомира приїде, а в результаті комунальники взялися за віники/лопати й згребли все власноруч, як в принципі й радили малинчани).
Але ж треба було міськраді й міському голові якось виправдатись, дорікнути, що єдиним «каменем спотикання» у донесенні хорошої інформації про життя міста до малинчан є ЗМІ, де, пише Олексій Григорович, «зміст інформації напряму залежить від настрою, особистих відносин між особистостями, творчого замислу та стратегії редакцій в боротьбі за читача…». Хоча, чи не він говорив, що запрошуватиме до себе журналістів, аби ті подавали інформацію з перших вуст, а не писали «що заманеться» на власних ресурсах? І де ж обіцяні «систематичні» зустрічі з представниками медіа? Так і залишилися лише в особистій переписці у закритій для «не обраних» спільноті «Медіа-простір Малина»?
Як же палко Олексій Григорович вдає із себе опозиціонера, пишучи про те, що не/робиться у Малині: «Ситуація мене не влаштовує і зараз. Система складається з нас, людей, які іноді дають збій. І збій в будь якій з ланок хвилею докатується до мене. І це справедливо». Але мабуть забувся Олексій Григорович, що в той час, коли «море» малинської влади «штормило» й система давала збій, він теж був при владі — за його секретарства у міськраді голосувалися, приймалися всі ті рішення, які він зараз називає хвилями, що його не влаштовують, що, бач які погані, сміють зачіпати такого хорошого керманича, за якого Малин «розквітнув» вперше за 1127 років існування…
І все одно ж, далі пише Олексій Григорович, «у більшості малинчани не знають як і чим живе місто».
Малинчани, анумо поділіться власними роздумами «в простір», покажіть Олексію Григоровичу, що знаєте — як і чим живе Малин! І тоді побачимо, хто за що «бореться» — за комфорт і безпеку жителів міста, за читача чи за виборця…
P.S. На факультеті журналістики у вузі нас, студентів-майбутніх журналістів (матеріали яких Олексій Григорович називає «залежними від настрою»), вчили писати за Довженком: «вміти бачити зорі в буденних калюжах»! Ми, малинчани, і журналістика тут ні до чого, їх бачимо й показуємо іншим, як і цінуємо й оцінюємо те, що робиться для нас і міста. І все б нічого, якби хтось із тих, хто звик дивитися у простір не намагався привласнити собі ті зорі, почепити на вигадані погони чи, як декор, додати до вигаданої корони…
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
