Зазвичай водії та пасажири основну увагу звертають на стан дорожнього покриття. А от про ступінь облаштування зупинок громадського транспорту думають лише тоді, коли доводиться довго на них перебувати. Тоді вже вдосталь часу все роздивитись, прибрати або насмітити, щось розмалювати чи зламати, або поганьбити вандалів.
Колись особливістю зупинок у нашому районі було оформлення їх, переважно, у мозаїчному стилі. Часто траплялися гарні малюнки національної тематики. Нині ж більшість зупинок у жахливому стані: обшарпані, непобілені, непофарбовані, з поламаними лавками або й узагалі без них і, м’яко кажучи, непривабливі. Ще одна спільність — жахливі вбиральні поряд і купи розкиданого сміття навколо.
Раніше зупинки між селами будувалися, і якось підтримувалися у належному стані. Певно тому, що людей у селах жило значно більше й, відповідно, автобуси курсували регулярно. Нині ж маршрутки на села, особливо віддалені від райцентру, їздять набагато рідше, а зупинки з роками все більше занепадають. Ті ж, що якось іще зберегли більш-менш ошатний вигляд, плюндруються… І ким... На жаль, тими ж жителями, які потім ховаються в них від негоди.
За стан зупинок мають відповідати сільські, міська громади. Втім і в них — сільських голів, депутатів — бажання змінити автобусні зупинки, навіть маючи на території більшості сіл пилорами, чомусь не виникає.
«Наші чиновники час від часу говорять про намір навести лад у селах і селищах, зробити їх привабливими: зламане відремонтувати, старе замінити, брудне почистити, — висловлює думки молода жителька Різні. — Не завжди такі наміри закінчуються вдало: дорогу Візня — Забране через Буки та Ворсівку ремонтували раз, потім вдруге, та так, що було вирішено розпочати чи не все заново. Це при тому, що на будівництво дороги виділили чималу суму. Але що говорити про зупинки й дороги у віддалених селах, коли навіть із будівлі адміністрації, де засідають місцеві чиновники, відпадає штукатурка і відвалюються вікна…
Не дивно, що до нових починань влади жителі часто ставляться скептично. Тож облагороджувати вигляд зупинок беруться самі, з ініціативи активних місцевих мешканців.
Далі у фоторепортажі демонструємо стан зупинок, які розташовані вздовж траси у напрямках із Малина до Гориня, Чопович, Термахівки…
с. Березине
Букач
с. Гута-Логанівська
Оновлена силами селян, патріотична зупинка у с. Горинь
с. Пиріжки («варшавка»)
с. Владівка
с. Ксаверів
Малин, виїжджючи на «варшавку» за Малинівкою та перед Різнею
Зупинка у с. Різня до і після облагородження селянами
с. Рудня
с. Нові Вороб’ї
с. Стримівщина
с. Звіздаль Народицького району — і чим ці зупинки на фото у живих і квітучих селах Малинщини (крім двох оновлених) відрізняються від тих, що досі стоять у «мертвих» селах зони відчуження?! Невже люди не заслужили...
Читайте також: Облуплене «обличчя» району — в'їзний знак на Малинщину (Фото)
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
