Мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці стоїть на околиці села Угруськ у гміні Воля Угруська, неподалік Бугу й кордону з Україною. Нинішній храм збудували 1849 року, але саме місце значно старше: у XIII столітті Угруськ був градом князя Данила Галицького й осідком єпископа, а церква тут стояла вже до 1220 року. Сьогодні це філіальний храм православної парафії Влодави.
Кафедра часів Данила
Угруськ згадується в Галицько-Волинському літописі. Князь Данило Романович укріпив тут град і заснував єпископську кафедру; церква Успіння тоді мала статус собору, а при ній діяв монастир. Близько 1240 року Данило переніс столицю й кафедру до Холма, і значення Угруська занепало. Наступні храми на тому самому місці з'являлися до 1429 року та 1785-го. У XVII столітті парафія разом із Холмською єпархією перейшла до унії, а з 1661 року була окремою унійною парафією; дерев'яна церква 1785 року служила 580 вірним.
Унійний храм 1849 року
Нинішню муровану церкву звели 1849 року як греко-католицьку коштом власниці маєтку Лаури Кірштейнової, а стару дерев'яну розібрали ще під час будівництва. 1875 року, після ліквідації унійної Холмської єпархії, храм перейшов до Російської православної церкви. Для православної літургії два бічні вівтарі склали в один іконостас, а над притвором, найпізніше до 1893 року, постала вежа-дзвіниця.
1915 року православні мешканці виїхали в біженство, і покинутий храм того ж року сплюндрували, 1916-го він постраждав від пожежі, а 1920-го — ще раз, у польсько-більшовицьку війну. Того ж 1920 року парафію відновили, а храм ремонтували до 1927-го. 1947 року під час акції «Вісла» з Угруська вивезли майже всіх православних. Церкву знову відкрили 1957 чи 1958 року як філію парафії у Влодаві; поки вона стояла зачинена, її доглядала католицька парафія, але цінне оздоблення встигли розграбувати. Частину бракуючого принесли зі зруйнованої 1938 року церкви святого Юрія в сусідньому Збережі.
Архітектура й ікони
Стиль церкви називають класицистично-візантійським з елементами неороманського й неоготичного. Фасади розчленовані філенками з півкруглими арками, під карнизом іде кубиковий фриз, вхід прикрашає скромний портал із двома тосканськими пілястрами. Угруська церква ніколи не була костелом, на відміну від багатьох храмів краю, тож за нею можна судити, як виглядали унійні церкви Люблінщини XIX століття і як їх переробляли після 1875 року.
Усередині — дерев'яні псевдосклепіння й одноярусний іконостас, завершення якого, ймовірно, походить зі старої церкви XVIII століття і має ікони євангелістів Іоанна, Марка й Матфея. Збереглися три унійні ікони — Богородиці й святого Миколая XVIII століття та старша, XVII століття, ікона Богородиці, — процесійна ікона з архангелом Михаїлом і Холмською Богородицею та латунний пацифікал із видом Єрусалима.
Як дістатися
Угруськ лежить при воєводській дорозі 816 між Дорогуськом і Влодавою та на залізниці Хелм — Влодава, приблизно за 20 км на північний схід від Хелма. За кілька сотень метрів — костел Івана Хрестителя, а за 10 км на північний захід — колишня церква в Косині. Далі на північ починаються Собіборські ліси з маршрутами Шлях собіборських лісів і Собіборська петля. Церкву відчиняють на служби. Село лежить біля кордону, тож майте документи при собі. Для громадян України це Польща: потрібен закордонний паспорт.
