Соснове — селище на лівому березі Случі, центр Соснівської громади Рівненського району, за 25 кілометрів від Березного. Тут живе близько двох тисяч людей. До 1946 року селище називалося Людвиполем. Нову назву воно отримало від соснових лісів, що його оточують, а найкрасивіше місце поблизу — гранітні скелі над Случчю, які називають Соколиними горами.
Людвипіль Бєжинських
Поселення заснував у другій половині XVIII століття Онуфрій Бєжинський. Його батько Фелікс отримав від Потоцьких сусідні Селища, куди ще 1720 року перенесли центр маєтку з Губкова, зруйнованого шведами й спустошеного тифом. Назву Людвипіль дали на честь дружини Онуфрія — Людвіки з Понінських.
Людвипіль стояв на торгових шляхах з Корця на Березне, Степань і Пінськ. Тут працювали суконна мануфактура, паперова фабрика й винокурня, а від пристані на Случі сплавляли ліс: лише 1850 року відправили 89 плотів із товарами. Містечко мало три ярмарки на рік і щотижневі базари.
XX століття
Між війнами Людвипіль належав Польщі й був центром гміни. Під час окупації тут розстріляли понад 1300 жителів району, знищили єврейську громаду. 28 березня 1943 року біля Людвиполя стався великий бій УПА з німецькими каральними загонами, яких було понад півтори тисячі. Повстанці відбили чотири атаки й утримали містечко. 1946 року його перейменували на Соснове.
Соколині гори
Обабіч Случі біля Соснового розкинувся ландшафтний заказник «Соколині гори» площею 510 гектарів, частина Надслучанського регіонального ландшафтного парку. Тут гранітні скелі заввишки до 25 метрів, вкриті лісом або поодинокими деревами. Серед рідкісних рослин — азалія понтійська, ковила пірчаста й смілка литовська. Це одне з найживописніших місць Рівненського Полісся.
Соснове на відео
Поруч
Березне — пів години на захід. Більше — у статті Рівненський район.
Як дістатися
З Березного й Рівного до Соснового ходять автобуси. Найближчі залізничні станції — Моквин і Малинськ.
