Селище Городниця розташоване на північному заході від Новограда-Волинського, на мальовничому березі річки Случ. Це адміністративний центр однойменної селищної ради, де нині проживає близько 5 600 мешканців.
Історія селища
Перше документальне згадування про Городницю датується 1390 роком. Існує легенда, що на місці сучасного села колись стояло велике місто, зруйноване ще в давнину. Від нього залишилися стародавні поховання, а нові поселенці назвали місцевість “Город-ніц” — «немає міста». Згодом назва трансформувалася у сучасну — Городниця.
У другій половині XVII століття тут заснували чоловічий Свято-Георгіївський монастир, який згодом у XVIII столітті припинив своє існування. На його місці у 1744 році побудували дерев’яну церкву на честь Святого Георгія.
У 1891 році монастир відновили вже як жіночий, а на початку XX століття з’явився великий Свято-Георгіївський собор, виконаний у візантійсько-єпархіальному стилі, що має багато спільного з київським Володимирським собором.
Під час радянських репресій у 1923 році монастир закрили, але під час німецької окупації він відновив діяльність. З 1945 року собор функціонує як парафіяльна церква. У 1979 році монастир відновив свою діяльність, включивши чоловічу та жіночу громади, незважаючи на тиск радянської влади.
З 1994 року монастир став ставропігійним, підпорядкованим безпосередньо митрополиту Московського патріархату, і сьогодні є одним із головних православних монастирів Житомирщини.





Релігійна та культурна спадщина
У XIX столітті Городниця була невеликим містечком із великою єврейською громадою. На межі XIX–XX століть тут збудували синагогу, яка збереглася до наших днів, хоч і частково перебудована.
У XXI столітті в селищі з’явився костьол Антонія Падуанського, який діє і нині, обслуговуючи римо-католицьку громаду Городниці.
Таким чином, селище має багатий релігійний ландшафт: православні, римо-католицькі та єврейські громади залишили помітний слід в архітектурі та культурі.
Сучасне життя Городниці
Сьогодні Городниця поєднує історичну спадщину та сучасну інфраструктуру. Місцеві пам’ятки, такі як Свято-Георгіївський собор, синагога та костьол Антонія Падуанського, приваблюють туристів та паломників. Селище зберігає свою унікальну атмосферу старовини і водночас адаптується до сучасних реалій.
Городниця — це місце, де історія, релігія та культура гармонійно переплітаються, створюючи неповторний колорит Житомирщини.
Фото Максима Мельникова та Романа Маленкова.



Синагога.



Костьол