Заболоття — селище на самій півночі Волині, центр Заболоттівської громади Ковельського району. Тут живе понад чотири тисячі людей. До кордону з Білоруссю — шість кілометрів, а через селище проходить залізниця Київ — Берестя з прикордонним пунктом. Заболоття стоїть на піщаних пагорбах серед лісів і озер, а колись довкола лежали непрохідні болота — звідси й назва.

Легенда про княжну

Місцеві розповідають, що колись княжна, а за іншою версією королева, їхала з Ратного лісами через Заліси. Велике Болото між Залісами й нинішнім Заболоттям поглинало обози. Коли ж свита нарешті вибралася на піщані пагорби, княжна довго відпочивала й звеліла збудувати тут оселю, з якої й виросло село.

Від Нових Залісів до Заболоття

Перша писемна згадка — 1501 рік, у реєстрі сіл Ратенського староства. Тоді село ще називалося Новими Залісами, і в ньому було десять дворищ. Наприкінці XVI століття за ним закріпилася назва Заболоття. 1629 року тут налічували 55 димів. Під час Хмельниччини заболотці підтримували козаків, і польський загін спустошив село. Згодом ним володіли граф Красницький і генерал Шестаков, а з 1840 року — казна.

Найшвидше Заболоття росло після 1870 року, коли тут проклали залізницю з Києва через Ковель на Берестя й Варшаву. Наприкінці XIX століття лісопильна фірма «Будекс» збудувала в селищі завод: ліс із поліських пущ возили вузькоколійкою, а звідси широкою колією — на захід. 1904 року в Заболотті було вже понад дві тисячі мешканців.

Вокзал станції Заболоття
Вокзал станції Заболоття. Фото: Vit Korotky, CC BY 3.0
Колії станції Заболоття
Колії станції Заболоття. Фото: Dima Sugonyaev, CC BY-SA 3.0

Хрестовоздвиженська церква

Колишній центр Заболоття був біля церкви — тут між війнами стояли школа й будинок гміни. Згодом центр перемістився до залізниці. Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква — головна історична пам'ятка селища.

Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква
Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква. Фото: Viacheslav Galievskyi, CC BY-SA 4.0

Озера

Заболоття оточене озерами. На північному сході — велике озеро Тур, яке ще називають Турським або Великим. На півночі — озеро Довге, в центрі селища — Чорне, а на заході й півдні — невеликі озерця Ковпини й Корець. Улітку тут купаються й рибалять, а довкола — поліські ліси з чорницями й грибами.

Заболоття на відео

Коли їхати

Найкраще — улітку, коли тепла вода в озерах. Пам'ятайте, що селище прикордонне: майте з собою документи.

Поруч

Ратне — 22 кілометри на південь. Більше — у статті Ковельський район.

Як дістатися

Заболоття стоїть на залізниці Ковель — Берестя. З Ратного й Ковеля ходять автобуси.