Рівненський природний заповідник — друга за площею заповідна територія такого рівня в Україні й головне природне надбання Рівненського Полісся. Він лежить на самій півночі області, у Сарненському й Вараському районах, і охороняє те, чого в Європі лишилося вже небагато: великі болота в природному стані, соснові бори між ними й чисті лісові озера. Заповідник створили указом Президента 3 квітня 1999 року, щоб зберегти типові й унікальні природні комплекси Українського Полісся.
Це не парк і не зона відпочинку. Заповідник — найсуворіша категорія охорони природи, тож більша частина його земель закрита для вільних прогулянок. Але з чим він межує, що в ньому живе і де його можна побачити бодай з краю — розповідаємо нижче.
Чотири масиви
Заповідник складається з чотирьох окремих ділянок, розкиданих по півночі області. Один масив — Білоозерський — лежить на північний захід від Вараша, три інші — Переброди, Сира Погоня й Сомине — на північний схід від Сарн. На північному сході заповідні землі доходять до Житомирщини, на північному заході — до Волині, а на півночі — до кордону з Білоруссю. Охорону ведуть шість лісництв: Північне, Старосільське, Бельське, Білоозерське, Карасинське й Грабунське.
Ці ділянки охороняли й раніше: з 1984 року кожна мала статус заказника загальнодержавного значення — ландшафтного «Білоозерського», загальнозоологічного «Перебродівського», ботанічного «Сира Погоня» й гідрологічного «Сомине». Заповідник об'єднав їх і посилив режим. За указом під нього відвели понад 47 тисяч гектарів, а в постійне користування передали трохи більше 42 тисяч.
Переброди
Переброди — сильно обводнений болотний масив, від чого, кажуть, і пішла назва: тут доводилося «перебродити». Болото розвивається рідкісним для України способом — від країв до центру: по периферії переважають перехідні осоково-сфагнові ділянки з шейхцерією болотною, росичкою й вербою чорничною, а в найобводненішому центрі — низинні очеретяно-осокові болота. Лісові острівці з сосною, вересом, чорницею й брусницею розкидані на мінеральних гривах. Саме на Перебродах трапляється рись. 2004 року масив внесли до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.
Сира Погоня
Сира Погоня — єдиний в Україні болотний масив із горбисто-мочажинним комплексом, який зазвичай трапляється на північних болотах Скандинавії й Прибалтики. Горби вкриті приземкуватими соснами на сфагновому килимі, між ними — обводнені мочажини, затягнуті мохом. Тут ростуть журавлина дрібноплода з Червоної книги України, росичка круглолиста, бобівник трилистий і інші північні болотні рослини.
Сомине
Масив Сомине — південно-західний край великого болотного масиву Кремінне між річками Льва й Ствига. Це одна з найбагатших на рослини ділянок заповідника: перехідні осоково-сфагнові болота, заболочені березові ліси й реліктові види на кшталт верби лапландської. Посеред боліт лежить озеро Сомине карстово-ерозійного походження: площа — близько 56 гектарів, найбільша глибина — 13 метрів. На ньому, як і на Білому озері, живе лебідь-шипун.
Білоозерський масив і Біле озеро
Білоозерська ділянка найрізноманітніша: у долині річки Березини тут зібрано майже весь набір болотних угруповань Полісся — від осоково-гіпнових до осоково-сфагнових, а на підвищеннях стоять зеленомохові, чорничні й лишайникові бори. Головна окраса масиву — Біле озеро біля села Рудка, одне з найбільших озер області: близько 453 гектарів, глибина в найглибших лійках — до 26 метрів. Свою назву воно має від світлого вапнякового каміння на дні, яке видно крізь прозору воду. На дні озера росте рідкісний молодильник озерний. Поруч, на межі з Волинню, лежить болото Коза-Березина — одне з найменш зачеплених меліорацією боліт України.
Рослини й тварини
Ліси й болота в заповіднику займають майже порівну — приблизно по 48 відсотків площі. Серед боліт переважають перехідні й верхові сфагнові, низинних — лише десята-п'ята частина. Дослідники налічують тут понад 560 видів судинних рослин, з них 28 — з Червоної книги України: шейхцерія болотна, росички середня й англійська, журавлина дрібноплода, кілька видів орхідей. Десять рослинних угруповань занесено до Зеленої книги України.
Тварин хребетних — понад двісті видів. Ссавців 26: лисиці, вовки, єнотоподібні собаки, горностаї, видри, а на Перебродах — рись. Серед 165 видів птахів помітні північні, тайгові: тетерук, орябок, зрідка глухар. На болотах гніздяться сірий журавель і великий кульон, у глухих борах біля боліт — чорний лелека, а серед рідкісних хижаків — підорлик великий, орлан-білохвіст і бородата сова. У водоймах заповідника живе 15 видів риб, у Білому озері трапляється навіть вугор.
Болота, які повертають воду
Частину боліт Полісся в минулому осушували меліоративними каналами: вода швидко стікала, торф пересихав і горів. На масивах Сира Погоня й Сомине розпочали велике відновлення природного водного режиму — на каналах насипають земляні дамби й ставлять дерев'яні шандорні затвори, щоб затримати воду в болоті. Роботи ведуть разом із Франкфуртським зоологічним товариством у межах програми «Дике Полісся», а за рівнем ґрунтових вод стежать автоматичні датчики. Це перший в Україні проєкт такого масштабу: він охоплює близько двадцяти тисяч гектарів.
Чи можна туди поїхати
Природний заповідник — не те саме, що національний парк. На його землях заборонена будь-яка діяльність, що порушує природний стан: рубки, полювання, риболовля, збирання ягід і грибів, розведення вогнищ, проїзд транспорту поза дорогами. Вільно гуляти масивами Переброди, Сира Погоня чи Сомине не можна, а болотами без провідника ходити ще й небезпечно. Наукові, навчальні й екологічні візити можливі лише за погодженням з адміністрацією заповідника — які маршрути відкриті і на яких умовах, уточнюйте в адміністрації перед поїздкою.
Найпростіше побачити заповідну природу на Білому озері. Біля Рудки облаштовано місця для відпочинку й купання, а решта берегів і лісів довкола — під охороною, тож тут діють правила природоохоронної території: машини не ставлять біля води, багаття не палять поза визначеними місцями, сміття забирають із собою. Про пляжі, глибину й риболовлю — у статті Біле озеро.
Північ області межує з Білоруссю, тож у прикордонних громадах можуть діяти обмеження на перебування й рух. Перевіряйте повідомлення Державної прикордонної служби й обласної адміністрації перед поїздкою.
Як дістатися
До Білого озера найзручніше їхати через Вараш і Володимирець: від Вараша до Рудки близько пів години машиною, з Рівного — дві з половиною — три години. Масиви на схід від Сарн лежать у глибинці Сарненського району, серед лісів і боліт, куди ведуть ґрунтові лісові дороги. Сарни — великий залізничний вузол, тож їх зручно брати за базу для поїздок північчю області.
Що поруч
На захід від Білого озера — озеро Нобель на Прип'яті, Острівське озеро й Омит. Про весь край — у статті Рівненське Полісся: куди поїхати і що побачити, а про райони — у гідах Сарненський район і Вараський район.
