До того ж, на відміну від світових аналогів наші біостимулятори росту не змінюють генну структуру рослини, а лише максимально розвивають її природний потенціал.
Про це — в розмові з науковим співробітником міжвідомчого науково-технічного центру «Агробіотех» Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України малинчанином Андрієм Петренком.
— Андрію, дізнавшись, що наш молодий земляк трудиться у науковій галузі, яка має, на думку багатьох фахівців, неабияку перспективу, ми вирішили до Дня науки розповісти про тебе. Для початку розкажи трохи про себе.
— Про себе поки що чогось особливого не можу розповісти. Народився в Малині, закінчив школу № 2. Затим було навчання в Житомирському Національному агроекологічному університеті. Працював молодшим науковим співробітником в Інституті картоплярства, що в Немішаєвому. І ось другий рік працюю науковим співробітником у державному підприємстві «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех».
Хочу сказати, що нинішня робота дуже подобається, вона цікава. Поруч працюють досвідченні науковці, в яких є чому повчитись. А вчитись мені ще треба багато.
Це все, що я можу сказати про себе. Давайте краще про те, чим займається наш центр. Як на мене, то це справді цікаво, перспективно й дуже необхідно для людей, хоча, можливо, зараз це мало хто усвідомлює до кінця.
- То чим же таким важливим займається ваш центр?
— Наші науковці працюють над розробкою, виготовленням та впровадженням регуляторів росту рослин, а останні наші розробки — це полікомпонентні біорегулятори із біозахисним ефектом. Це дуже важливо, коли більшість рослинницької продукції нині містить чимало залишків пестицидів, коли використовуються мінеральні добрива, тобто вона не є екологічно безпечною. Українці займалися землеробством з діда-прадіда, однак за останні десятиліття навчилися полегшувати свою працю за допомогою хімічних препаратів, а це далеко не на користь для здоров’я. Сьогодні знову спостерігається тенденція повернення до природних сільськогосподарських прийомів. Дедалі більше господарств відмовляється від використання шкідливих ресурсів з метою покращення навколишнього середовища та збереження здоров’я людини. І тут саме наші препарати можуть бути гарними помічниками. І хто їх спробував у дії, думаю, вже не відмовиться від них.
— Тобто препарати, виготовлені «Агробіотехом», не мають ніякого відношення до хімії?
— Дійсно, останні наші розробки це не «хімія». Біостимулятори являються продуктами життєдіяльності грибів-мікроміцетів, вилучених із кореневої системи женьшеню. Вчені взяли елементи технологій із природи і на сьогоднішній день є технологія, при якій у стерильних умовах, у середовищі, яке містить глюкозу, мікроелементи, одну амінокислоту, вони продукують цілу низку біологічно активних природних сполук. У подробиці цього процесу не буду вдаватись, бо звичайним людям це не цікаво, їх цікавить, скоріш за все, ефект від застосування біорегуляторів. Багаторічні дослідження науковців свідчать, що при застосуванні наших препараті збільшується врожайність, рослини менше піддаються хворобам і дії шкідників, а головне, що можна зменшити кількість мінеральних добрив, пестицидів. Тобто продукція, вирощена при застосуванні наших біорегуляторів, цілком придатка для дитячого харчування. Приміром, є дані про те, що, використовуючи ці препарати на цукровому буряку, відмічено, що майже в чотири рази зменшується кількість шкідників, а це додаткові шість тонн коренеплодів. Поліпшується якість ґрунтів.
Значно менше в рослинах при такому вирощуванні важких металів, радіонуклідів. Це такий своєрідний порятунок для тих господарств, які знаходяться в зоні з проблемами екології. Так, спільно з фахівцями Інститут землеробства було досліджено дію нашого препарату в 15-кілометровій зоні біля Чорнобиля. У результаті застосування цих препаратів на 45 відсотків знизилося надходження стронцію в рослини, а Житомирський агроекологічний університет на прикладі картоплі встановив, що надходження цезію зменшується на 37 відсотків.
- Ідея створення біорегуляторів розвитку рослин давно зародилась?
— Стимулятори росту — ідея не нова. У 30-х роках минулого століття український академік Микола Холодний відкрив фітогормони у рослинах. Він передбачав, що рано чи пізно будуть створені такі фітогормони штучним шляхом.
І лише у 1987 році в Національній академії наук було створено Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії для розробки біорегуляторів для медицини і сільського господарства. У розробці регуляторів росту рослин взяли участь і науковці Інституту «Агроресурси».
А вже в 2000-му році було створено наше підприємство «Агробіотех». Його очолює науковець з великої літери — доктор біологічних наук Сергій Платонович Пономаренко.
— А Інститут картоплярства в Немішаєвому, де ти починав свій трудовий шлях, досліджував дію біорегуляторів?
— Звичайно. Це було у 2012-2014 роках. На дослідних полях була частково вирішена проблема з колорадським жуком і дротяником, а також доведена можливість зниження доз пестицидів.
— Препаратами вашого центру, наскільки мені відомо, цікавляться і в інших країнах.
— Так, у нас налагоджена співпраця з деякими країнами, які користуються нашими препаратами не один рік. Так, нашим німецьким партнером є приватний інститут прикладної біотехнології. Ними було проведено багато дослідів із використанням українських біорегуляторів при вирощуванні основних агрокультур на базі тридцяти трьох фермерських господарств. Щовесни і щоосені відбиралися зразки ґрунтів із полів цих господарств, а вже наші вчені проводили мікробіологічні дослідження.
Незалежна експертиза показала, що в ґрунтах, де застосовувались наші біорегулятори, кількість «корисних» бактерій зросла в рази, це при тому, що було зменшено застосування азотних добрив на 25 відсотків. Це дозволило німецьким фермерам відновити біорізноманіття мікрофлори своїх ґрунтів і мати гарні врожаї.
Завдяки цьому позитивному досвіду в 2016-му році було створено спільне представництво «Agrobiotech-Germany». Можна сказати, що ми відкрили «вікно у Європу» для наших препаратів.
МНТЦ «Агробіотех» переміг у трьох міжнародних проектах, і за фінансової підтримки США в нас вперше у світі створено біорегулятори із захихисним ефектом Стимпо і Регоплант.
Кілька років тому проведено випробування цих препаратів фахівцями «Інституту ґрунтознавства і агрохімії» Національної академії Республіки Білорусь при вирощуванні різноманітних сільгоспкультур. Дослідження в Білорусі показали унікальну можливість наших біорегуляторів у закритому грунті, коли зменшувався вміст нітратів у 10 разів
У Казахстані на півмільйоні гектарів, де вирощують яру пшеницю, застосовують наші регулятори росту. І там мають більш якісну пшеницю по клейковині і білку.
У Китаї у 17 провінціях вирощують культури з біорегяторами і мають гарний результат. На площа 23 тисячі гектарів, засаджених пшеницею та рисом, урожай збільшили на 650 кілограмів із гектара.
Зареєстровані наші препарати в Україні, Білорусі, Росії, Китаї, Казахстані, Німеччині.
- А на власному городі застосовував ці препарати?
— Звичайно. Маю город на Букачі. Минулого року, коли вперше застосував Регоплант на своїх кількох сотках під картоплю, і це без внесення добрив, отримав нормальний урожай. Правда, цей препарат поки що не уберігає урожай картоплі від борозняка. Так що ще є над чим працювати.
- Ці препарати можна застосовувати садоводам?
— Звичайно, що можна. Колеги кажуть, що вони зміцнюють кореневу систему. Наш директор Сергій Платонович розповідав про те, як свого часу довелося працювати з молдаванами на пшениці й кукурудзі. Вони попросили тоді препарати для персиків, обробили їх. І коли настала пора збирати урожай, були вкрай здивовані. Казали, що на своїх 57 гектарів персиків ніколи такого врожаю не бачили.
Ми співпрацюємо з Інститутом садівництва в Умані, Інститутом помології, де застосовують наші препарати на таких деревах як яблуні, груші, сливи, що дало можливість збільшити урожай на 40-50, а то і на 60 відсотків.
Так співпрацюємо з Інститутом виноградарства і виноробства імені Таїрова. Наші препарати використовуються при вирощуванні винограду, що дозволяє не тільки підвищити урожайність, а й збільшити вміст цукрів.
— Це твоя друга державна наукова установа. Держава нині підтримує науку на належному рівні, в тому числі й фінансовому?
— Належної підтримки немає. Знаю, нині така ситуація, що, здається, без науки проблем вистачає. Проте, думаю, саме розвиток науки, новітніх технологій, в тому числі й розроблених у нашому науковому центрі, може дати поштовх розвитку економіки. Адже Україна, у першу чергу, — це аграрна держава. 70 відсотків усієї площі України знаходиться під сільгоспугіддями, а у Всесвітній палаті мір і ваги український чорнозем представлений як еталон родючої землі.
Наших винахідників держава давно не фінансує. У Мінагрополітики знають про це, проте майже нічого не робиться. А це — перспектива, великий внесок у майбутнє. Добре було б у першу чергу забезпечити нашими ефективними препаратами господарства, які виводять елітне посадкове насіння.
Нашому підприємству доводиться заробляти самим гроші — шукати інвесторів, використовувати виставки для популяризації наших препаратів, освоювати ринки збуту. Поки що нам це вдається, хоча хотілося б справді більше підтримки з боку держави.
Попит на наші препарати є, проте не вистачає грошей на проведення випробувань в інших країнах. Від багатьох є запити, але щоб вийти на їхній ринок, потрібно провести випробування в тій країні, а це все кошти.
- Чому новими біотехнологіями так мало людей цікавиться?
— Можливо, тому, що відчувається нестача інформації про них. Кожне нове знання потребує часу для засвоєння. Здається, минуло кілька століть поки завезена з Америки картопля прижилася й стала другим хлібом.
Декілька разів довелось чути від власників фермерських і підсобних господарств про побоювання того, що біотехнології — це великі витрати. Насправді це зовсім не так. Для отримання бажаних результатів потрібні зовсім невеликі дози препаратів. Приміром, на обробку 20 тонн зерна і 50 гектарів поля достатньо 1 літра нашого препарату. За допомогою 25 мілілітрів Стимпо можна обробити 1 тонну насіння, а 20 мілілітрами — 1 гектар посівів. Витрати Регопланту трохи вищі: 250 мілілітрів — на 1 тонну насіння і 50 мілілітрів — на обробку 1 гектара посівів.
- Як ти ставишся до геномодифікованих культур?
— Ніхто ж насправді не знає, як вони діють на організм. Тож краще все ж таки використовувати наші біорегулятори розвитку, котрі не змінюють генну структуру рослини, але максимально розвивають її природний потенціал.
Від природи людина бере забагато, в тому числі і в сільському господарстві. Аби у відповідь не спрацював закон бумеранга. У гонитві за кількістю нітрати, пестициди перетворюють нашу їжу на отруту.
- Плани на майбутнє є?
— Мої плани особисто — працювати, переймати досвід своїх колег. Усе, що розповідав до цього — це поки що заслуга виключно тих науковців, які роки праці вклали у цю справу. І я вважаю, що мені просто поталанило потрапити в такий колектив, де люди дійсно живуть тим, що роблять. А справа ця потрібна.
Які ж плани у моїх колег? Очевидно, розробляти нові препарати, які підвищуватимуть стійкість культур. Усі препарати, створені до цього, а особливо останні, — це розробки світового рівня, які можуть бути реалізовані у будь-якій країні світу, але надто нас усім хочеться, аби вони знайшли своє застосування в першу чергу в нашій державі. Час уже щось змінювати на краще.
Більше про нас на сайті www.agrobiotech.com.ua. Там же і наші контакти.
— З професійним святом тебе і твоїх колег. Нехай і справді держава нарешті зверне увагу на людей, які стоять на передовій вітчизняної науки і здатні змінити наш світ на краще."
Газета "Соборна площа"
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
