Старі Вороб’ї: історія церкви, давня топоніміка та духовна спадщина поліського краю

Старі Вороб’ї — це не лише мальовниче поліське село, а й давній церковний осередок, історія якого значно багатша, ніж може здатися на перший погляд. Архівні документи, зокрема Книга візитацій приходів Овруцького духовного правління, проливають світло на маловідомі факти про місцеву парафію та її священнослужителів.

Священики, «рукоположені» унійними митрополитами

Документ 1798 року хоч і не надто деталізований, але містить одну важливу згадку. У Старих Вороб’ях того часу служив священик, рукоположений унійним митрополитом — явище доволі поширене для кінця XVIII століття на Поліссі.

У сусідніх селах, таких як Ксаверів і Нові Вороб’ї, уже призначали священнослужителів від російських православних митрополитів. Це показує релігійні зміни й поступову трансформацію церковного управління в регіоні після ліквідації унії.
(Джерело: ЦДІАК, ф. 2104, оп. 1, спр. 4, 1798 р.)

Старі Вороб’ї у 1920-х — центр УАПЦ у Базарському районі

Маловідомий факт: у 1920-х роках місцева парафія належала Українській автокефальній православній церкві і була найбільшою в Базарському районі. Це свідчить про активне релігійне життя та значення громади для всього регіону.

Звідки походить назва «Вороб’ї»?

Час від часу виникає сумнів: чи не є ці назви похідними від російського «воробей»?
Насправді — ні.

«Вороб'ї» — це давнє українське слово, яке лише згодом трансформувалося в більш звичний сьогодні варіант «горобці». Тож топоніми з коренем вороб- цілком природні для української мови та говірок Полісся.

У цьому куточку Малинщини зберігається ціла група відповідних назв: Вороб'ївщина, Старі Вороб’ї, Нові Вороб’ї. Це давні церковні володіння, що клином тягнулися до річки Тетерів. До них належали також села Заруддя та Унин (нині Тетерівське).

Архітектурна перлина — Михайлівська церква

Головною святинею Старих Вороб’їв є дерев’яна Михайлівська церква 1897 року, збудована у виразному єпархіальному стилі з оригінальними елементами, що й досі роблять її впізнаваною. Храм зберіг дух поліського сакрального будівництва та став важливою частиною локальної історії.

Старі Вороб’ї — це унікальний осередок минувшини, де переплелися мовна традиція, церковна історія та архітектурна спадщина. Місце, яке зберігає давній культурний шар Полісся і продовжує відкриватися тим, хто цікавиться правдивою історією українських земель.