Бобер європейський на Поліссі

Бобер — найбільший гризун Європи. Має щільне буре хутро, широкий плаский лускатий хвіст, перетинчасті задні лапи й помаранчеві різці. У воді над поверхнею видно лише голову, а при небезпеці бобер гучно ляскає хвостом по воді й пірнає.

На початку XX століття бобер в Україні майже зник, а нині знову звичайний на річках, каналах і меліоративних системах Полісся. Його легко помітити на Прип'яті, Стоході, Десні та їхніх притоках, у Шацькому національному парку, Поліському й Рівненському заповідниках.

Бобри живуть сім'ями, риють нори в березі або будують хатки з гілля й мулу. На невеликих річках вони зводять греблі, щоб підняти рівень води. Харчуються корою, гілками і пагонами верб, осик, тополь, улітку — водяними рослинами. Пеньки «олівцем» на березі — їхня робота.

Найкращий час для спостережень — тихий вечір на березі з біноклем. Хаток і гребель не руйнуйте: вони охороняються разом із тваринами, а затоплені бобрами ділянки стають домівкою для птахів, земноводних і риби.