Зубр на Поліссі

Зубр, або європейський бізон, — найбільша наземна тварина Європи і єдиний дикий бик континенту, що дожив до наших днів: його родича тура винищили ще в Середньовіччі. Висота в холці сягає близько 180 см, вага — від 400 до 900 кг. У зубра висока горбата холка, короткі загнуті роги, борода й густа темно-бура шерсть на передній частині тіла; задня частина помітно нижча й легша. Попри розміри, він рухається тихо й швидко.

Колись зубри жили в лісах майже всієї Євразії, але до початку XX століття лишилися тільки в Біловезькій пущі й на Кавказі, а в 1920-х останніх диких тварин знищили. Усі сучасні зубри — нащадки 12 особин, що вціліли в зоопарках і приватних звіринцях; завдяки науковцям світова популяція нині сягає близько 8 тисяч. В Україні відновлювати вид почали в середині 1960-х, і наприкінці 1980-х тут жила третина всіх зубрів світу. Криза 1990-х обвалила більшість українських стад у кілька разів, тому зубр і досі потребує охорони.

На Волинському Поліссі зубри живуть у Цуманській пущі: кілька невеликих стад ходять лісами між нацпарком «Цуманська пуща» і лісгоспом. Для їхньої охорони в Луцькому районі біля сіл Звірів і Муравище створено загальнозоологічний заказник «Зубр». На Київщині стадо утримують і відновлюють у національному природному парку «Залісся», на Сумщині вільні зубри трапляються в лісах Сеймського регіонального ландшафтного парку.

Є зубри і в Чорнобильській зоні: окремі самці й невеликі групи регулярно заходять у Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник із білоруського Поліського радіаційно-екологічного заповідника, де живе велике стадо, — їх фіксують фотопастки й науковці. Власного стада на українському боці поки немає, але Чорнобильський заповідник має плани відновити тут популяцію дикого бика. Спроба завезти зубрів у зону наприкінці 1990-х не вдалася.

Зубри — соціальні тварини: тримаються стадами по 10–20 голів, дорослі самці часто ходять поодинці. Вони пасуться на галявинах і узліссях, гризуть кору й гілки, а протягом року переходять з одних угідь на інші — туди, де рослини саме в найкращій порі. Узимку стада тримаються біля підгодівельних майданчиків, тож саме тоді їх легше побачити разом із єгерями.

Зубр занесений до Червоної книги України. Він не агресивний, але дуже сильний: не наближайтеся, особливо до самиць із телятами, і спостерігайте лише з відстані, бажано в супроводі працівників лісового господарства чи заповідника.