Велика синагога стоїть у Ленчні (Łęczna) на вулиці Божничій, біля найстарішого міського ринку, під пагорбом із костелом Марії Магдалини. Це одна з найкраще збережених синагог Люблінського воєводства, збудована в середині XVII століття. Усередині вціліли рідкісна для Польщі ренесансова біма й арон га-кодеш. Зараз це не музей: будівля зачинена й готується до реставрації.
Громада ярмаркового міста
Євреї почали селитися в Ленчні невдовзі після надання міського права, переважно на північ від ринку. Місто славилося великими ярмарками, і єврейська громада відігравала в торгівлі помітну роль. 1648 року громада отримала дозвіл на будівництво мурованої синагоги від краківського єпископа Пйотра Гембицького та власниці міста Катажини з Фірлеїв Носковської. Будівлю завершили близько середини 1650-х років. Синагога горіла 1846 і 1881 року, і щоразу її відбудовували; після першої пожежі, ймовірно, добудували бабинець і сіни.
Біма й арон га-кодеш
Синагога мурована з місцевого вапняку й частково з цегли, на плані прямокутника 9,4 на 15,8 метра. Стіни завтовшки до 2,4 метра підтримують контрфорси: будівля стоїть на схилі, а м’який вапняк міг би зсуватися. Ламаний чотирисхилий дах, критий ґонтом, відтворили в 1950-х за зразком синагог XVIII століття.
Посередині головної зали стоїть двоярусна біма 4 на 4 метри, багато оздоблена пізньоренесансовим ліпленням і поліхромією. Її чотири низькі колони тосканського типу на високих цоколях підпирають стелю, вгорі вони з’єднані арками, а всередині біму вінчає маленький купол. Такої біми більше немає ніде в Польщі. На східній стіні в глибокій ніші — двоярусний арон га-кодеш з ліпним декором середини XVII століття та написом із Талмуду: «Знай, перед ким ти стоїш — перед Царем над царями». На західній стіні — шість невеликих вікон, через які жінки з бабинця стежили за богослужінням.
Війна й пам’ять
7 січня 1940 року німці створили в Ленчні гето, де перебувало близько трьох тисяч євреїв. Синагогу сплюндрували й перетворили на склад. На стіні будівлі висить таблиця з чорного мармуру в пам’ять про 1046 євреїв, яких нацисти вбили в 1940–1942 роках на укосі поруч із синагогою. Біля будівлі — невеликий лапідарій із мацевами з місцевого єврейського цвинтаря.
Від руїни до музею — і знову до ремонту
Після війни покинута синагога занепадала, а 1952 року міська влада навіть вирішила її розібрати. Через брак коштів рішення змінили, і в 1953–1964 роках будівлю відремонтували: дерев’яну стелю замінили залізобетонною кесонною, відреставрували біму й арон га-кодеш, а замість зруйнованої прибудови звели нову. З 1966 по 2014 рік тут працював регіональний музей — філія Люблінського музею з багатою збіркою юдаїки. 30 квітня 2014 року будівлю повернули єврейській громаді, і музей закрили.
Нині синагога належить Фундації охорони єврейської спадщини, яка передала її місту в оренду на 60 років. 2025 року Ленчна отримала фінансування на реставрацію обох синагог — Великої й сусідньої Малої (там із 1990-х працює міська бібліотека). Велику синагогу планують перетворити на культурно-освітній центр.
Як дістатися
Ленчна — за 25 км на північний схід від Любліна, туди часто ходять автобуси. Синагога стоїть у старому місті, кілька хвилин пішки від ринку. Поки триває підготовка до ремонту, будівлю можна оглянути лише ззовні. Про інші єврейські пам’ятки Полісся читайте в статтях «Синагоги Влодави» та «Музей і меморіал у Собіборі». Для громадян України це Польща: потрібен закордонний паспорт.
