Введенська церква — трапезна Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах у Чернігові. Її звели в 1677–1679 роках, ще до головної споруди ансамблю, Троїцького собору. Це рідкісний на Лівобережжі зразок двобанного храму і одна з найдавніших мурованих трапезних України.

Церква й обідній зал в одному будинку
Трапезна — це монастирська їдальня з церквою. Тут усі частини стоять в одну лінію: на сході церква, до неї із заходу примикає обідній зал, а далі — приміщення для кухні й комор. Через це будинок витягнутий: близько 37,5 метра завдовжки і від 10 до 17,5 метра завширшки. Таку схему згодом повторили трапезні Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, Видубицького, Густинського й Гамаліївського монастирів.
Обідній зал перекритий циліндричним склепінням зі стрільчастими розпалубками й профільованими нервюрами — це рідкісний для XVII століття прийом. Головний фасад ритмічно розчленований напівколонками, а над глибокими вікнами — характерні трикутні фронтончики.
Дві бані
Найбільша особливість церкви — дві бані замість однієї. Одна стоїть над вівтарем, друга — над місцем для тих, хто молиться. Такий прийом іде від дерев'яної архітектури, і довкола нього історики навіть сперечалися, чи існував узагалі в українському будівництві тип двобанного храму. Сучасні приплюснуті бані, ймовірно, з'явилися після пожежі монастиря 1731 року.

Іконостас
Невдовзі після будівництва гетьман Іван Мазепа подарував церкві чотириярусний бароковий іконостас зі своїм гербом. Його знищили в 1930-х роках. Нинішній іконостас зробили в 1988–1989 роках, коли тут відкрили духовне училище. Проєкт, ікони й пізніші розписи виконав один автор — протоієрей Анатолій Товстогон. Церква досі служить «студентською»: тут проходять заняття й іспити.
Як дістатися
Церква стоїть на території Троїцько-Іллінського монастиря, приблизно за 2 км від центру Чернігова. Найзручніше оглянути її разом із монастирем і Антонієвими печерами під час прогулянки Болдиними горами.