Троїцько-Іллінський монастир стоїть на Болдиних горах — мальовничих пагорбах над Десною на околиці Чернігова. Його історія починається з печери, яку тут викопав Антоній Печерський, засновник чернецтва на Русі. Сьогодні ансамбль поєднує давню Іллінську церкву, бароковий Троїцький собор із високою дзвіницею і Антонієві печери, де працює музей.
Від печери Антонія до монастиря
У 1069 році князь Святослав Ярославич поставив над печерою Антонія дерев'яний храм пророка Іллі — так виник монастир. У середині XII століття на його місці чернігівські зодчі звели муровану однобанну Іллінську церкву, яка стоїть і сьогодні. Після монгольського погрому 1237–1239 років обитель занепала, частину ходів засипало.

Монастир відродив у 1649 році чернігівський полковник Степан Пободайло. Він загинув у бою під Старим Биховом у 1654 році й похований в Іллінській церкві, яку відновив. Тоді ж ієромонах Геннадій Дубенський написав тут ікону Божої Матері — один із найвизначніших творів українського іконопису XVII століття.
Троїцький собор і друкарня
За ініціативою архієпископа Лазаря Барановича, коштом полковника Василя Дуніна-Борковського й за підтримки гетьмана Івана Мазепи в 1679–1695 роках звели величний собор Святої Трійці. Проєкт і будівництво вів архітектор Йоганн Баптист. Відтоді обитель називають Троїцько-Іллінською. Собор і чотириярусна дзвіниця 1775 року — у стилі бароко, їх видно здалеку з багатьох точок міста.
У 1679 році сюди перевели друкарню з Новгорода-Сіверського. За 1680–1721 роки в монастирі надрукували понад сто видань, і за різноманітністю чернігівська друкарня поступалася лише київській. Тут же ієромонах Леонтій Боболинський завершив свій «Літописець» — збірку хронік і історичних творів.
Антонієві печери
Під Іллінською церквою і пагорбом тягнуться кілька ярусів підземних галерей. У них є каплиця, келії та три підземні церкви — Антонія, Феодосія і Миколи. Більшу частину комплексу впорядкували в XVII столітті, коли монастир відродився. Тепер печери — музей, їх можна оглянути з екскурсією. Усередині прохолодно й вузько, тож варто взяти теплий одяг.


У 1786 році монастир закрили й перетворили на архієрейський дім, за радянської влади його ліквідували. З 1942 до 1962 року тут діяла жіноча громада, а з 1967-го ансамбль увійшов до заповідника. У 1970–1980-х роках відреставрували дзвіницю, Троїцький собор та Іллінську церкву. У 2025 році тут знову відродили чернече життя.
Як дістатися
Монастир стоїть на вулиці Олександра Довженка (Іллінській), на Болдиних горах, приблизно за 2 км від центру Чернігова. Сюди зручно дійти пішки через Іллінську вулицю або доїхати міським транспортом. Найкраще поєднати відвідини з прогулянкою Болдиними горами — повз кургани до Троїцького монастиря. Поруч — Єлецький Успенський монастир.