Борисоглібський собор — другий княжий храм на чернігівському Валу, сусід Спаського собору. Він молодший за Спас приблизно на століття і зведений у XII столітті як усипальниця. Сьогодні це музей заповідника «Чернігів стародавній» і Будинок хорової спадщини, де звучить духовна музика, а головна реліквія собору — срібні царські врата, замовлені гетьманом Іваном Мазепою.
Пам'ять про сина
У 1115 році чернігівський князь Давид Святославич брав участь у перенесенні мощей святих Бориса й Гліба до нового кам'яного храму у Вишгороді. Через п'ять років, у 1120-му, помер його син Ростислав, і на згадку про нього Давид почав зводити в Чернігові собор на честь цих святих, а поруч — усипальницю для себе. У 1123 році князя поховали саме тут.
Храм однобанний, із шістьма стовпами, трьома навами й трьома апсидами, розміром приблизно 15,5 на 23,4 метра. Археологи знайшли підмурки галерей, які колись оточували собор. Їх не відбудовували, бо невідомо, як вони виглядали, але обриси позначили на землі.
Костел, кафедра, руїна і відродження
Доля собору склалася бурхливо. Після монгольського нападу 1239 року його відновили, у 1611 році, під час польського захоплення Чернігова, він згорів. У 1620-х роках храм отримали домініканці й відбудували як католицький костел із дзвіницею та монастирем. Після Хмельниччини ченці пішли, і в 1659 році Лазар Баранович знову зробив собор православним кафедральним храмом. Поруч жили чернігівські архієреї, а згодом при монастирі заснували Чернігівський колегіум.
У 1930 році з дзвіниці зняли 14 дзвонів і собор закрили. У серпні 1941 року в нього влучила авіабомба, склепіння й апсиди обвалилися. У 1952–1958 роках архітектор Микола Холостенко відбудував храм у формах домонгольської доби, і саме такий вигляд, суворий і давній, собор має тепер.
Срібні врата і «срібний ідол»
Іван Мазепа замовив для собору срібні царські врата в німецькому Аугсбурзі. Виготовив їх майстер Філіп Якоб Дрентветт. Унизу на стулці — герб гетьмана, на платівці — дата 1702. Між постатями євангелістів розміщені медальйони з Благовіщенням і «Мойсеєве дерево», що піднімається до фігури Христа в позолочених променях. Клейма аугсбурзького майстра розпізнали лише в 1980-х роках.
З вратами пов'язана давня історія: нібито під час копання котловану під дзвіницю 1701 року знайшли срібного ідола, і його срібло пішло на врата. Аналіз показав, що врата зроблені зі срібла 875 проби, звичайного для європейських ювелірів того часу, тож довести легенду чи спростувати її неможливо.
Як дістатися
Собор стоїть на Валу, на вулиці Преображенській, поруч зі Спаським собором і колегіумом. Від центру міста — 10–15 хвилин пішки. Ці місця об'єднує прогулянка «Валом і Третяком», а загальний огляд міста — у статті «Чернігів — українська Равенна над Десною».
