Думаю, не помилюся, коли скажу, що Анну Дядю не назвеш непомітною постаттю у нашому місті. Вона вже близько семи років є керівником агентства для дітей «Ваstet», у якому весело і з користю проводять свій час кількадесят маленьких малинчан. Аня —корінна малинчанка, навчалася у школі-ліцеї № 1 у фізико-математичному класі, потім було навчання на юриста у Національній академії внутрішніх справ. А ще під час навчання підпрацьовувала аніматором.
Клуб «Ваstet», в якому і була наша розмова, знаходиться у старій сірій будівлі в мікрорайоні «Прожектора». Однак, зайшовши всередину, бачиш зовсім інше: яскраві кімнати, які наче створені для гарного настрою і позитиву.
Саме тут ми поспілкуватися з Анею про її улюблену роботу.
— По життю, я не сприймаю несправедливість і вирішила з цим боротися, — зазначила на початку нашої розмови дівчина. — У мене було високе почуття справедливості. Навіть у школі вчителі знали, що я постійно добивалася свого. Я пішла навчатися на юридичний, бо хотіла допомагати людям, але так склалося, що дітей полюбила більше. З ними відчуваєш себе спокійніше, веселіше. З дітьми я займаюся вже сім років, а клуб існує два роки. Є діти, яких я знаю з п’яти років. Зараз їм уже 11, і вони для мене, як рідні. Тому цю справу я більше ніколи не покину та й не хочу.
— Аню, як у вас виник задум організувати агентство «Bastet»?
— У мене є молодший брат — у нас різниця 15 років — і я хотіла йому на день народження організувати щось цікаве й оригінальне, чого у нас в Малині ще не було. Це було приблизно вісім років тому. І я вирішила організувати йому день народження з відповідним декором, конкурсами, музикою. Присутні на святкуванні почали цікавитися, чи не могла б я організовувати щось схоже для дітей, бо у нашому місті цього немає. Я задумалася: у нас дійсно багато чого для дітей немає. І я зрозуміла, що в цьому напрямку можна багато розвиватися. Тому завдяки брату у мене і з’явився такий задум
У нас вже є футбольний клуб, школа моделей, танцювальна школа, курси англійської мови. Щороку (навіть частіше) намагаємося впроваджувати щось нове. Це і підготовчі курси до школи, і школа бізнесу.
— Цікава назва вашого агентства «Bastet». Ми знаємо, що Бастет — єгипетська богиня радощів, сміху, веселощів, домашнього вогнища. Чому саме таку назву обрали?
— Ще зі школи я цікавлюся єгиптологією. Єгипет мене захоплює, напевно, своєю загадковістю. Мене цікавила його історія, міфологія. Особливо до душі припала богиня Бастет. Тому й назва така.
— Скільки дітей і якого віку у вас займається?
— Приблизно 40 чоловік від трьох до 15 років.
— Відчуваєте конкуренцію? Все ж у Малині є школа мистецтв, центр дитячої творчості, різні спортивні секції та гуртки.
— Ні, не відчуваємо. Зрозуміло, що, до прикладу, по танцях ми не можемо конкурувати. Тим паче, що танцювальну студію ми відкрили лише рік тому. Але у нас є свій контингент, багатьом дітям ближче ходити сюди. Школа моделей у нас єдина в місті. І ми з багатьма столичними школами моделей можемо конкурувати. Ми регулярно їздимо на різноманітні конкурси і нас навіть почали запрошувати різні дизайнери.
— З дітьми займаються професійні педагоги?
— Так. Є люди з відповідною освітою, є самоучки, але вони професіонали у своїй справі. Я також за фахом не педагог, але не достатньо мати відповідні знання. Навіть в університетах багато вчать тому, що не знадобиться в житті. Найголовніше — любов до дітей і досвід. А останній вже набувається роками. Якщо в людини хороший досвід, і вона вміє знайти підхід до дітей, я перевагу надам саме їй. Навіть, якщо в людини є червоний диплом, але вона не знає, як підійти до дітей, такі люди нам не підходять.
— Ви одна працюєте в агентстві, чи у вас є помічники?
— Звичайно, у мене є помічники, я одна це все не потягнула б. У кожної секції є свій спеціаліст, у кожного свої обов’язки. А я просто організатор та натхненник. Завжди хочеться всюди бути, все встигнути. Часто організовуємо свої конкурси. Наприклад, вже п’ять років організовуємо конкурс «Маленька міс Малин», а також конкурс «Малин має таланти».
— Яка «родзинка» вашого агентства? Що його вирізняє?
— У нас є, як ми називаємо, міні-контактний зоопарк – жива кімната з тваринами: кроликами, морськими свинками, хом’ячками, голубами, білкою. Нещодавно підібрали совеня та голуба з перебитим крилом. Є навіть кошенята. До нас дуже часто підкидають кошенят, і ми їх успішно роздаємо. Всі знають, що тут дитячий клуб, і що я дуже люблю тварин.
— Розкажіть більше про школу моделей.
— У школі моделей викладається комплекс дисциплін для дівчат: психологія, стилістика, основи макіяжу, дефіле, хореографія, фотопозування і театральна майстерність. Ми їх виховуємо справжніми леді. Моделі не лише на каталоги фотографуються, а й знімаються у рекламних роликах. Для цього треба вміти подати, а найголовніше — перебороти себе. І саме цього ми навчаємо дітей: бути впевненими в собі, любити себе. Школа працює півтора роки й у нас вже є список з 30 наших моделей. Не всі з них можуть відвідувати заняття, оскільки час занять у школі моделей часто співпадають із часом занять в інших секціях, які відвідують дівчата, але ми їх, якщо є необхідність, залучаємо до конкурсів.
Чому я захотіла заснувати школу? Тому що пішла мода на це. Фотопозування важливе. Всі хочуть мати гарні фотографії, і в нас є дуже багато задумів. У мене працює ціла команда візажистів, перукарів, фотографів. Вони приїжджають до нас, а інколи і ми до них. Дуже часто організовуємо тематичні фотосесії: дівчата у нас були і принцесами, і феями; брали участь у фотосесіях навіть хлопці. Ми їх не просто фотографуємо, хочеться, щоб був і якийсь задум. Часто дозволяємо і самим дітям складати програму показу, ким би вони хотіли побувати. І вони самостійно готують свою колекцію: самі розмальовують футболки, виготовляють прикраси, шиють.
У нас навіть викладалися етика й естетика. Ми відвідували з дівчатами ресторани, розповідали, як потрібно себе поводити, що одягати, яке призначення різних столових приборів. І їм це дуже подобалося.
— Складно знайти підхід до дітей?
— Загалом ні. Звичайно, діти всі різні, але підхід можна знайти до кожного. Головне, щоб батьки були в хорошому настрої, тоді й у дітей він буде такий самий. На моїй практиці ніколи не було випадків, щоб з дитиною було важко працювати. У нас лише хороші діти (посміхається).
— Яка ціна занять у агентстві?
— Для Малина прийнятна і її немає нам сенсу завищувати, бо хочеться, щоб у нас займалося якомога більше дітей. Бували випадки, що до нас приходили діти, які легко все схоплювали, яким тут дуже подобалося, але вони з багатодітної або ж малозабезпеченої родини — таким ми знижували плату на навчання.
— Якщо дитина не надто здібна, ви прощаєтеся з нею?
— Ми говоримо про це батькам, але якщо у дитини навіть щось не виходить, однак є бажання, ми продовжуємо займатися далі. Головне, щоб було бажання, а здібності в ході роботи набудуться. Діти, у яких немає бажання, але їх примушують ходити, як правило, довго не затримуються.
— Які заходи ви проводите для дітей?
— Ми щовихідних проводимо різні майстер-класи: випікаємо з ними, малюємо, нещодавно організовували піжамну вечірку. Ми не лише їх навчаємо, ми і розважаємося. Стараємося щовихідних організовувати для дітей якісь цікаві заходи. Щомісяця організовуємо поїздки та екскурсії. Багато батьків працює і не має можливості кудись повезти свою дитину, тому ми беремо кількох супроводжуючих дорослих і їдемо на екскурсію. Ми були в Житомирі, Києві, Рівному, Вінниці — вже встигли об’їздити з ними багато місць. Для багатьох батьків і фінансово поїхати з дитиною складно, оскільки потрібно платити кошти за всю сім’ю, а в нас — лише за дитину.
— Які у вас подальші плани?
— Якихось далекоглядних планів поки немає. Хочеться розвивати наш дитячий клуб. Також хочеться, щоб діти, які навчалися у нас змалечку, а після випуску пішли навчатися в інші навчальні заклади, відчували себе впевнено. Наприклад, багато дівчат, які відвідують наше модельне агентство, мають знайомства в Києві з професійними моделями, фотографами та дизайнерами. Хочеться, щоб вони розвивалися далі в цьому напрямку.
— Чим ви ще захоплюєтеся, окрім своєї роботи?
— Моя робота і є моїм захопленням. Окрім неї, полюбляю подорожувати, люблю екстрим. Я із тих людей, які не люблять відпочивати на морі, а радше візьмуть палатку й підуть у похід у Карпати.
— Ви по життю оптимістка?
— Так.
— Ви вважаєте себе успішною і реалізованою людиною?
— Про це важко судити самій. Нехай краще скажуть інші. Того, що запланувала, я добиваюся і цього мені достатньо. Як результат, завжди хочеться чогось більшого. Так і повинно бути. Критерій успіху для кожного свій. Я не скажу, що я занадто успішна, я просто щаслива, бо працюю з дітьми. І це головне.
Володимир Петренко
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
