Ємільчине — селище міського типу на річці Уборть, у північній частині Житомирщини, центр Ємільчинської селищної територіальної громади Звягельського району. У самому селищі живе близько 6,8 тисячі мешканців. Уборть тут приймає притоку Бересток, а сама річка несе води до Прип'яті — це вже справжнє північне Полісся, край лісів і піщаних ґрунтів.
Від Межирічки до Ємільчиного
До кінця XIX століття селище звалося Межирічкою — назва вказувала на розташування між річками. Перша письмова згадка про поселення датується 1585 роком. Сучасну назву в написанні «Ємільчине» офіційно закріпили лише 1944 року, до того вживали форму «Емільчине». Про давнє заселення цих місць свідчать давньоруські кургани X–XII століть, виявлені поблизу сусіднього села Горбового.
Транспортний вузол півночі
Попри те, що найближча залізнична станція Яблунець розташована за 23 кілометри, Ємільчине має розвинене автобусне сполучення — рейси зв'язують селище з Києвом, Житомиром, Коростенем, Звягелем, Бердичевом та Олевськом. Для віддаленого поліського райцентру це важлива перевага: звідси реально дістатися майже до всіх великих міст області.
Чим живе громада
Основа господарства — ліс і те, що з ним пов'язане: заготівля та переробка деревини. Здавна тут працювали хлібо-, масло- та льонозавод, а поблизу видобували граніт. Піщані ґрунти навколо традиційно зайняті картоплею, овочами й ягодами в особистих господарствах, а ліси дають гриби та ягоди.
Ємільчинська громада — одна з найбільших в області за кількістю сіл: до неї входять десятки населених пунктів. Про рішення селищної ради, ремонти доріг, роботу шкіл, амбулаторії та ЦНАПу, транспорт і події в навколишніх селах ми розповідаємо в стрічці новин.
Із Ємільчиним пов'язане ім'я українського поета й перекладача Наума Тихого, лауреата премії імені Павла Тичини, який тут народився.