Ми розповідаємо, як він невимовно страждає, а він лежить і сміється. І знаєте, ми щиро раді. Коли пан Василь щойно долучився до проекту «Біотех-реабілітація поранених», чоловік був дійсно аж сірий на лице – так його змучили біль та безнадія. Сьогодні ж справи відчутно пішли на краще, на обрії з’явилась надія, тож чоловікові трохи відлягло.
Пан Василь має вкрай погану травму. До війська він пішов за призовом, ще на початку війни. Служив у танкових військах – хоча провоював відносно недовго, та пройшов багато дуже тяжких боїв. Поранило наприкінці літа, у бою під Савур-могилою. Ворожим осколком потрощило плечову кістку, пошкодило нерв. З того часу пан Василь пройшов усі можливі шпиталі, реабілітацію за кордоном, численні операції, спроби аутотрансплантації та навіть спроби металоостеосинтезу – двічі лікарі намагалися скрутити кістку хоча б пластиною.
От на тих пластинах кістка і трималася усі місяці марного лікування: тяжко розбита кістка вперто не зросталася попри усі зусилля лікарів. Більше того, без належного зрощення кістка взялась руйнуватись, тож рука чоловіка помітно вкоротилась.
Все це мало свій значний вплив. Той зловісний осколок перекреслив життя буквально навпіл. До рани пан Василь працював на землі, мав власне обійстя, жив у гармонії з природою, красу якої чоловік малював на картинах. Скаліченою ж рукою він не може майже нічого: мало того, що болить, так і рухати нею практично неможливо – ні малювати, ні працювати, ні зробити щось таке колись просте і звичне.
Насьогодні єдину надію на зрощення дав хіба «Біотех». В рамках проекту пану Василю вже провели і підготовчу, і основну операції. Спочатку лікарі уважно оглянули та проінспектували рану, повидаляли усе залізяччя та змертвілі тканини. Кінці розтрощеної кістки розвели на природну відстань, хірургічно підготували до трансплантації та зафіксували апаратом Ілізарова, проміжок же заповнили спеціальним цементом, що мав оберігати кістки від руйнування.
З часом, вже 20 вересня, панові Василю провели основну операцію: вживили у місце поранення новісінький кістковий імплант, який виготовили з його власних живих тканин. Завдяки використанню цих новітніх технологій, такі кісткові фрагменти чудово вростають у зоні трансплантації з мінімальним ризиком подальших ускладнень.
Більшість часу пан Василь проводить удома: у клініці буває хіба на час операцій та кілька днів, поки трохи оговтається після втручання. Решту ж часу він відпочиває у колі родини: командує власною домашньою армією на городах, мудро керує господарчими процесами і щедро постить симпатичних котиків у Фейсбук. Втім, послухайте самі: пан Василь і сам цікаво розповідає про своє життя.
Як і раніше, лікувати цих бійців ми можемо виключно коштом благодійних пожертв. Держава у цей процес не втручається, для очільників МОЗу якась сотня найтяжчих поранених, приречених на каліцтво – статистична похибка. Для нас же, волонтерів People’s Project та людей, які нам допомагають, кожен із них – Людина і Захисник. Саме тому ми змушені вкотре звертатися по допомогу – як не ви, то і пан Василь, і десятки інших учасників проекту, залишаться один-на-один із каліцтвом, перспективами ускладнень, тяжких хвороб та ампутацій. Тільки за ваші благодійні внески на рахунок проекту «Біотех-реабілітація поранених» ми можемо використати часто останній шанс та повернути їх усіх до нормального життя. Хіба ж наші захисники не варті того.
Поранений: Василь М., 42 роки. Воював у складі 30 окремої механізованої бригади. Отримав поранення біля Савур-Могили. Василя мобілізували до 30 механізованої бригади у 2014 році. Тривалий час підрозділи бригади брали участь у обороні району біля Савур-Могили. Саме там у серпні 2014 Василь і отримав важке поранення руки. Під час обстрілу біля села Степанівка осколок влучив у праву плечову кістку. Того разу поранень зазнало чимало побратимів Василя. Боєць лікувався у шпиталях Дніпра, Одеси, Києва та Ірпеня, переніс чотири операції. Два рази на розтрощену кістку ставили пластину, утім, за два роки кістка так і не зрослась. Усвідомивши, що перед ним постала загроза інвалідності, Василь, за порадою волонтера Наталії Романенко, звернувся до клініки Ілая в рамках проекту “Біотех-реабілітація поранених”.
Василь – мешканець міста Малин Житомирської області. На війну потрапив майже з перших днів, його мобілізували у березні 2014 року, ще у першу хвилю. Під час служби в АТО встиг взяти участь у боях біля Андріївки, Амбросіївки, Сонячного та Савур-Могили.
До війни працював на місцевій паперовій фабриці. Зараз вдома у рідному місті на одужання Василя чекає дружина та двоє дітей: 20-річна дочка та 14-річний син. Василь має чудове мирне хобі – малювання. Особливо любить портрети та пейзажі. Зараз у нас з вами є можливість допомогти Василю повернути втрачене на війні здоров’я.
Необхідне лікування: реконструктивно-відновлювальне лікування дефекту правої плечової кістки із застосуванням біотехнологій.
Деталізація витрат на діагностику та лікування:
1. Обстеження протягом лікування (терапія, ортопедія, біострахування) – 10 125 грн
2. Забір фрагменту малогомілкової кістки та червоного кісткового мозку (зі знижкою 40%) – 18 060 грн
3. Ендотеліальні клітини, 40 млн. клітин (зі знижкою 50%) – 33 600 грн.
4. Періостальні клітини, 40 млн (зі знижкою 50%) – 33 600 грн.
5. МСК з кісткового мозку, 100 млн (зі знижкою 50%) – 74 025 грн.
6. 3D носії для клітин – кісткові блоки та кісткові чіпси (зі знижкою 40%) – 24 600 грн.
7. Анестезія (зі знижкою 15%) – 5 023,5 грн.
8. Реконструктивно-відновлювальне лікування в стаціонарі (зі знижкою 40%) – 263 700 грн.
Вартість лікування зі знижкою медичного центру 43%: 462 733,5 грн
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
