Спіткнувся, впав, отямився, гіпс. Так, часом, закінчується для жителів міста прогулянка погано прибраним та не відремонтованими вулицях Малина. Центральні дороги і тротуари — в жахливому стані, але міську владу це не особливо хвилює…
На таку думку мене наштовхнула прогулянка вечірнім Малином. І я задумалася. Ось воно рішення всіх бюджетних проблем.
“Міський голова може робити туристичний бізнес, показуючи наші центральні дороги. Але якщо бути об”єктивною то і ті, що на околиці Малина.”
Усі в курсі, що ввечері у нас немає нормального освітлення вулиць. А на околицях і взагалі — жоден ліхтар у нічний час не світить. Ідеш так темними вуличками нашого містечка і думаєш — у яку яму ти зараз потрапиш або яку калюжу виміряєш? Або ж (тут навіть страшно стає!), раптом, ногу підвернеш чи, не дай Боже, зламаєш. Гаразд, якщо ти чоловік. А як бути мені? Уявіть. От я молода і симпатична дівчина. Гарно одягнулася і йду на побачення. Нафарбувавшися, та ще й на підборах. Усе, вважай, пропала, немає підборів. І добре, якщо пошкодиш тільки взуття…
«Темрява — друг молоді», — скаже на це якийсь розумник. Смішно. Так. Добре, якщо ти йдеш в центр міста. А якщо твій шлях пролягає далі? То можна побачити, що у Малині і тротуарів немає (крім як на головних вулицях).
І виникає в мене просте питання. Невже за наші гроші, які ми платимо до бюджету нашого міста, ми не заслуговуємо добре освітлених вулиць? Хоча б із 21-ої години до опівночі?! Виявляється — ні! Так каже людина нібито розумна. Має, уявіть, собі аж чотири вищих освіти. Наш — мер. Він пояснює це просто. Місто «прив’язане» до нічного (дорогого!) тарифу оплати за світло. А зміщення початку ввімкнення ліхтарів, бодай на півгодинки раніше, — вартуватиме міській казні до 250 тисяч гривень у рік…
"Але якщо рахувати здоров”я жителів міста в грошах. То страховий поліс в Приватбанку коштує 20 гривень на місяць. Вигода очевидна. Зламав ногу ще і заробиш трішки грошенят".
Правда до освітлення своєї оселі бургомістр підійшов серйозно.
Гаразд, чорт із ним — із освітленням! За своє взуття і ноги думатимемо самі, може, менше ходитимемо вночі. Але що ж робити із покриттям тротуарів?
Чому місцеву владу мало хвилює те, що міські тротуари більше схожі на ілюстрації до марсіанських хронік, ніж на об’єкти інфраструктури — одні ями і калюжі? У Малині тротуари простіше обійти, а матусям з колясками — об’їхати. Так скаже будь-хто, хто ходив, до прикладу, ділянкою пішохідної дороги біля пожежної частини, ресторану «Ірша» (див. фото).
Як можна везти коляску по тих вибоїнах? Втім, така ж картина спостерігається і біля шкіл, лікарні, ще різних установ і організацій. Нога комунальника там, ймовірно, і не ступала…
Про тротуари тільки й говорять в останні місяці городяни, дивлячись на те, куди міська влада витрачає гроші. Багато б вважали за краще ходити рівними тротуарами цілий рік, ніж декілька разів покатати дітей на атракціонах в центрі міста по великих святах. Нікому не хочеться поламати ноги, та ще й через те, що в місті немає тротуарів. У будь-якому віці людині не хочеться стати інвалідом!
"Але для інвалідів у нас в місті можливостей море. Якщо наприклад ти розумовий інвалід. Значить тобі в депутати як мінімум. В міській раді клоунів люблять."
А от нещодавно в центрі міста, щоб люди з обмеженими можливостями могли пересуватися містом, комунальники зробили пониження декількох тротуарів. Зокрема, «опустили» тротуар на пішохідному переході від приміщення «Ласунки» до поштового відділення, від маркету «Соборний» до зупинки на вокзал. І ще один тротуар (не найвищий у центрі, але найкраще, до речі!) «понизили» працівники «Благоустрою» — той, що біля приміщення колишнього кінотеатру. Цікаво, що пішохідного переходу там і близько немає… Складається враження, що чиновники, які дали на це дозвіл, — за те, щоб люди з обмеженими можливостями «переходили» дорогу у невстановленому місці… Хоча ймовірніше, що таке пониження тротуару зроблено зовсім не для людей із обмеженими можливостями. Більше за все — для зручного під’їзду на автомобілях, котрі люблять там припарковуватись. А може, так зручніше буде під’їжджати до «Приятеля»!?
До слова, фото вщент розбитих бордюрів, тротуарів та пониження тротуарів — оприлюднили користувачі спільноти «Malyn City» у соціальній мережі «ВКонтакте». Де в іронічній формі запитали думку молоді.
За пару днів в опитуванні взяло участь 296 особи. На думку більшості, 119 респондентів, пониження потрібне, але не в такому вигляді. Нормальні тротуари у Малині хочуть 90 чоловік, а 34 учасники проголосували за варіант «дурачок той, хто придумав таке зробити в центрі міста». Також, згідно з голосуванням, 26 респондентів усе влаштовує, а 18 вважають, що такі заходи взагалі не потрібні. Ще 9 учасників опитування не проголосували за жоден варіант, але висловили свою думку в коментарях (див. скріни).
Міська влада заперечує наявність проблеми, і тим часом безпорадно розводить руками через неможливість вплинути на ситуацію — грошей у міській казні не вистачає.
Але перш ніж так говорити, нехай би чиновники вийшли зі своїх кабінетів і пройшлися тими тротуарами. Якщо б узяли із собою шкільну лінійку, зробили б для себе відкриття: зустріли б ями, глибиною до 15 сантиметрів, яких там дуже багато! А серед ям, ямок і вибоїн могли б натрапити на діру на місці люка — діаметром більше метра і глибиною більше півтора…
Цю ситуацію необхідно вирішувати негайно, бо погані дороги та тротуари —питання не лише комфорту автомобілістів, але і безпеки людей. І шкода, що про безпеку малинчан місцева влада не думає. Це бачимо за результатами «круглого столу»: бачимо, як комунальники закривають відкриті люки, як зробили пониження тротуарів для інвалідів, як роблять розмітку пішохідних переходів…
Автор: Mhór Rioghain
