POLISYA.TODAY

Про тарифи ТОВ «Малин Енергоінвест»: споживачі платять за воду, яка витікає з дірявих труб водогону

Слово «тариф» у малинчан на рівні нецензурної лайки. Бо тільки мова зайде про тарифи, у людей починає підсвідомо наростати якась агресія — вони ж, буцім, найвищі в Україні. І перше, з чим асоціюються тарифи у людей, — це зарплата Корнійчука. Тож почнемо з нього, хоча запитання про зарплату директора ТОВ «Малин Енергоінвест» Миколі Корнійчуку у розмові задавала останнім.

Про зарплату Корнійчука М. А. 

— Миколо Анатолійовичу, коли мова іде про тарифи, маю на увазі високі тарифи на водопостачання і водовідведення, у малинчан відповідь одна: це тому що у Корнійчука зарплата 20 тисяч!!! Ваші доходи для містян — ніби червоне полотно для бика на кориді. Тож яка у вас зарплата?

— А ви хіба не знаєте, яка в мене зарплата? Та весь Малин знає! В чиїх тільки руках не були фінансові документи нашого підприємства! А найактивніші малинські активісти роз тиражували штатний розпис із посадовими окладами роздали в базарний день усім бажаючим.

Підприємство наше комунальне, тому немає чорної і білої бухгалтерії, і вам кажу те, що у розтиражованому штатному розписі — оклад керівника ТОВ «Малин Енергоінвест» становить 9000 гривень. Щодо премій, їх у нас давно ніхто не отримував, а якщо вони і є, то на рівні 10-15 відсотків до окладів. Багато це чи мало? У кожного своя мірка. Особливо це можуть порівняти керівники будь-якого малинського підприємства — дивно, чому ніхто у місті не цікавиться зарплатою інших директорів КП міста і району.

У мене нема водія, немає інженера, вакантні інші деякі посади, але ту роботу все одно треба виконувати, щодня. Є стандартний розрахунок для штатного розпису типових підприємств — якщо у нас річний оборот коштів становить 28 мільйонів гривень на рік, у штаті має бути не менше 200 працівників. За нашими показниками складено стандартний штатний розпис на 398 працівників, однак працює наразі — 158. Це означає, що люди трудяться з подвійним навантаженням. У нас нема штату за принципом «семеро з ложкою, а один із сошкою», крім мене та заступника «у краватці» нікого не побачите, навіть майстри бригад працюють як слюсарі. От тільки — зарплату нема чим платити людям...

 

З чого складається тариф

— Про борги по зарплаті та інші — трошки згодом. Давайте повернемось до тарифів на водопостачання і водовідведення.

— І на воду, і на сміття, і на тепло тарифи формуються згідно постанови Кабміну №869 від 01.06. 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» відповідно до річних планів ліцензійної діяльності, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних та галузевих ресурсів на основі фактичних та прогнозованих обсягів. У постанові чітко прописано порядок формування тарифів…

— Миколо Анатолійовичу, зачекайте, ви так коментуєте, ніби кожен споживач знає напам’ять зміст постанови. Розкажіть коротко, конкретно і по простому — що входить у складову тарифу?

— Собівартість надання послуги. Економіст підприємства лічить витрати: на подачу води з водосховища на очисні споруди, на очищення води — коагулянти, реагенти тощо, транспортування по мережах, ліквідацію поривів, зарплату, енергоносії, пальне тощо. Економічну обґрунтованість тарифу у містах із кількістю населення менше 100 тисяч чоловік розглядає і затверджує виконавчий комітет місцевої міської ради. Згідно чинного законодавства сума тарифу не повинна бути нижчою собівартості, в іншому разі, різницю в тарифах повинна відшкодовувати з місцевого бюджету міська рада, яка затвердила занижений тариф.

— Знаючи складові тарифу, розглянемо кожну з них. Зарплату вже обговорили. Електроенергія — це така штука, що від нас не залежить. Йдемо далі — по трубах. Миколо Анатолійовичу, труба, яку ви показали в попередній розмові, багатьом, мабуть, сниться. Адже з неї іде вода, яку ми п’ємо…

— У місті 66,3 кілометра труб водогону і 53,6 кілометра або 92,85 відсотка з них — ветхі і аварійні. Труби каналізаційного колектора мають протяжність 60,67 кілометра і 50,59 або 83,9 відсотка з них — ветхі та аварійні.

— Ліквідація аварій на ветхому водогоні, як ви казали, входить у складову собівартості?

— Так.

— З дірявих труб водогону до 50% води не доходить до споживачів — ця очищена і хлорована вода іде на підземне зрошення малинської землі. А хто за це платить?

— Максимум лише 30% втрат від подачі води у мережах входить у складову тарифу на воду, це передбачено законодавством. Решта 20% — збитки Енергоінвесту. За 2015 рік Енергоінвест подав 913 000 м3 води. Реалізовано споживачам — 477 000 м3 води. Втрати становлять — 436 000 м3 води.

— Тобто, малинський споживач платить за воду, яка до нього фактично не доходить, а витікає з дірявих труб. А скільки ще води «скидає» водоканал» кожного разу, коли доводиться ліквідувати численні аварії! І мова ж іде про те, що кожен метр кубічний цієї води — дорогий: на нього витрачались кошти на очистку, реагенти, енергоносії і так далі за ланцюгом розрахунків. Економічно, як ви казали, обґрунтованих…

 

Чому у Малині «золоті» тарифи

— Отже, це міська рада затвердила у Малині найвищі в Україні тарифи?

— Та звідки ви це взяли, що у Малині вони найвищі? Скажімо, станом на 1 березня, за даними департаменту ЖКГ Житомирської ОДА, тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення у Новоград-Волинському становлять 19,33 гривні за 1 м3, у Чуднові — 28,70 гривні за 1 м3, у Лугинах — 20,45 гривні за1 м3…

— Мене цікавлять лише міста обласного значення. І, наскільки мені відомо, у складову тарифу на воду у Новоград-Волинському входить певна сума так би мовити на модернізацію мереж, тому він такий високий. Зате згодом у Новограді після оновлення мереж тарифи знизяться і не буде аварій.

— Ще у 2014 році товариство склало відповідний проект модернізації мереж водопостачання і водовідведення на умовах кредитування Європейського банку. Затвердили його на всіх рівнях, дійшли до Міністерства, але кінцевою зупинкою стала умова — співфінансування з міського бюджету.

На той момент міська рада відмовилась від цього. Саме тому з міст обласного значення лише Малин залишився осторонь модернізації. Все, що в силах зараз зробити, робимо — так би мовити «точкова» модернізація: замінюємо фільтри, засувки, невеликі ділянки зруйнованих мереж водогінних труб…

— І продовжуємо латати діряві труби і втридорога платити за воду… Таке враження, що з Радомишля у відрах носити її було б дешевше.

 

Можливі перебої з водою?

— Миколо Анатолійовичу,чому у Малині ви не працюєте, щоб собівартість тарифу була нижчою, а не «як є так і добре»?

— Усе залежить від позиції міської ради. Питання проекту модернізації мереж досі актуальне. Якщо у міському бюджеті знайдуться кошти для співфінансування, якщо місто усвідомить, що вода — це не другорядна, а першочергова проблема, будемо з водою.

З початку року міська рада на роботу Енергоінвесту не виділила жодної копійки. Хто платитиме за коагулянти, які подорожчали? Енергоівест. Так само і за хлор, інше.

Крім того, мушу повідомити малинчан, що можливо доведеться переходити і на тимчасові короткочасні відключення води.

— Але ж рівень води, слава Богу достатній у водосховищі! Яка потреба у відключеннях води?

— Ми замінили лише два фільтри на очисних, і ви бачили, яку смолу являв собою використаний фільтр. Наразі резервуар для третього фільтру вже підготували. Його вкрай необхідно замінити, аби потужностей очисних вистачало для безперебійної подачі води на місто. Річ у тому, що в літній період ми втратили велику кількість споживачів другої групи — школи, садки, училище і технікум влітку води споживають обмаль, а з першого вересня, коли споживачів суттєво додасться, потрібно додати і потужність роботи на очисних спорудах, аби якісно фільтрувати воду, яка подається з водосховища. Якщо двома фільтрами не справимось, будемо змушені у певний час на кілька годин призупиняти подачу.

 

Перспектива — підвищення тарифів?

— Наскільки відомо, ви ще в травні подали у міську раду лист на затвердження виконкомом коригування тарифів — у бік збільшення. Куди вже більше?

— Коригування — це приведення тарифу діючого у відповідність до збільшеної ціни на енергоносії, яка входить у собівартість, та збільшення мінімальної зарплати, яка, як ви знаєте, зросла. Але виконавчий комітет досі не розглянув питання коригування тарифів. Я не маю права за рахунок колективу витрачати гроші підприємства на хлор чи ліквідацію аварій, коли міська рада не виділяє на це коштів, хай затвердить кориговані тарифи.

— На початку розмови, коли говорили про зарплату, ви сказали, що є заборгованість.

— Так. На даний момент, я і  колектив не отримали зарплату ще за червень — це 460 тисяч гривень. Крім того, маємо ще іншу кредиторську заборгованість. Це 1 мільйон 385 тисяч гривень боргу ПДВ, 2 мільйони 150 тисяч гривень — ПДФО. 128,6 тисячі гривень — єдиного соціального внеску. 844 тисячі гривень — борг перед банкноткою за очистку стоків, є й інші борги, загальна сума заборгованості ТОВ «Малин Енергоінвест» становить 6 мільйонів 935,3 тисячі гривень.

 

Автор: Тетяна Сорока.

Читайте також: