Працівники культури Малинської громади часто є не лише організаторами й учасниками культурного життя, а потужною волонтерською командою. Це доводить Світлана Коваленко — директорка будинку культури села Федорівка та художня керівниця самодіяльного хору «Полісянка», яка вже більше 30 років працює у сфері культури, перейнявши естафету від свого батька.
— Звичайно, під час війни творче життя у нас не таке інтенсивне, як у мирний, однак ми не полишаємо нашої творчої діяльності. У нас в гостях були учасники військового оркестру 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», які привітали нас, а ми їх своїми піснями, — розповідає пані Світлана. — З колективом намагаємося регулярно проводи репетиції. Зараз не такий час, коли вдається давати концерти — а ми з нашим колективом звикли виступати часто і регулярно. Однак все ж продовжуємо творчу роботу. Наприклад, до свята Івана-Купала, записали на відео традиційні обряди з піснями, які виконуються у цей день. Дискотеку наразі не проводимо, оскільки це не на часі. Не забуваємо поповнювати новими експонатами і наш музей народного мистецтва, який створили у будинку культури.
Однак в час російської агресії Федорівський будинок культури став не лише осередком культурного життя, а й потужним осередком волонтерства.
— З початком війни із села четверо хлопців поповнили ряди Збройних сил. Ми бачили, як переживали їхні рідні, тому вирішили об’єднатися й підтримувати наших воїнів, — розповіла Світлана Василівна.
З цього часу сільський будинок культури став осердям волонтерської роботи. Саме тут наші воїни могли пообідати, помитися, попрати одяг невтомні односельчани допомагали, чим могли.
Й дотепер завдяки Світлані Василівні й небайдужим односельчанам волонтерська робота кипить: відправляються посилки для наших воїнів, плетуться маскувальні сітки. До прикладу, цими днями відправили посилку для пораненого односельця, який перебуває в госпіталі.
Люди допомагають, хто чим може, не жаліючи свого часу праці, продуктів, особистих речей. Тісно проходить співпраця і з іншими волонтерами.
Отож, приклад Світлани Коваленко, підтверджує, що культурна установа може бути не лише місцем проведення масових і розважальних заходів, але й осердям волонтерства й активного громадського життя.
