POLISYA.TODAY

Історичні згадки про Малин в енциклопедичних виданнях

Про наше місто написано велику кількість книг та статей. 

Славне місто Малин своєю історією сягає початку утворення Київської Русі та часів існування древлянського союзу племен на чолі з князем Малом.

Про наше місто написано велику кількість книг та статі які варті уваги.

Варто почати саме з видань виданих до революції 1917 р. Так якщо поглянути в  «Енциклопедії»  за авторством Брокгауза-Ефрона то там чітко написано, що Малин є невеликим містом Радомисльського повіту, що входить до складу Київської губернії. За інформацією автора тут вже налічується 300 дворів і проживає 2760 осіб, наявні православна церква, костел, богодільня, школа, два єврейських будинків для молитов, синагога, та лікарня.

Далі інформацію про Малин можна зустріти у Х томі «Єврейської енциклопедії», що був виданий на початку 20 ст. в місті Санкт-Петербург. Там мова іде про те, що у Малині згідно з проведеною ревізією 1847 року, на той час, вже існувало «Малинське єврейське товариство» яке мало у своєму складі 1064 члени, а відповідно до перепису 1897 року у Малині налічувалося 4256 жителів, з яких 2547 особи були єврейської національності.

Більш розлогіше про Малин розповідається у шостому томі польського енциклопедичного видання під назвою «Stownik Geograficzny Krolewstwa Polskiego і innych krajow slowiariskich», що був надрукований 1885 року в Варшаві.

Польський історик і етнограф, уродженець і дослідник Правобережної України — Едвард Руліковський у своїй енциклопедичній статті, також пише про Малин і розповідає про те, що в місті проживає 3634 осіб з яких 2106 православних, 1175 євреїв, 110 католиків та 243 євангелісти. На той момент в місті існувало 98 будинків з правами власності та 96 на правах чиншу. У Малині діяли церква, початкова школа, яка розпочала працювати у 1861 році, костел, 12 магазинів, 21 реміснича майстерня та відбувалося сім ярмарок на рік.

На той час в підпорядкуванні Малинського маєтку безпосередньо відносилися наступні села: Стара Рудня, Гамарня, Облітки, Ремянівка, Селище, Гамарня, Пиріжки, Потіївка, Рудня Потіївська та Головки. Також вже ми можемо знайти і перші дані про діяльність у Малині паперової фабрики, де налічувалося 125 робітників які виготовляли валової продукції на суму 77222 срібних рублів. Автор наводить широкі відомості про історію Малина, а також про початок зведення в місті культових споруд, зокрема мова іде про кам'яний костел імені св. Анни, який було збудовано на кошти графині Радзивілл з кошторисом у 20 тисяч срібних рублів та освячено 16 листопада 1884 року.

 Малин у довіднику 1913 року

Відомості про Малин ми знаходимо також в 32-му томі «Універсальної ілюстрованої енциклопедії» (Enciclopedia vneresal ilvsttrada), що був надрукований 1916 року у Мадриді де ми бачимо наступні дані, що містечко Малин входить до складу Київської губернії за 27 км від міста Радомисля та розташоване на березі річки Ірші, яка є притокою Тетерева і проживає тут 1140 мешканців.

Пишуть про Малин і в 37 томі «Большой Советской Энциклопедии», що був надрукований у Москві 1938 року. Там зокрема розповідається, що Малин є селищем міського типу, а також одним із районних центрів Житомирської області УРСР, а також і однойменною станцією в складі Південно-Західної залізниці і знаходиться на відстані 105 км на північний захід від Києва. у1936 році в Малині проживало вже 12 тис. жителів, працював ряд підприємств — паперова, меблева та взуттєва фабрики, цегельний завод та млин.

У 1954 році був виданий 26-у том «Большой Советской Энциклопедии» де написано, що місто Малин розташоване за 137 км на північний схід від Житомира і має залізничну станцію, що знаходиться на напрямку Коростень-Київ. В місті функціонує паперова фабрика, а також в наявності є дві середні, семирічна га початкова школи, а також лісотехнічний технікум.

В 15-у томі «Большой Советской Энциклопедии», що побачив світ у 1974 році про Малин написано теж небагато. зокрема є інформація про те, що з 1938 році Малин отримав статус міста, і проживало у 1972 році в місті 17,9 тис.осіб.  В місті були наявні овочесушильний, дослідно - експериментальний, меблева, паперова та швейна фабрики, а також лісотехнічний технікум.

Більш розгорнуто про Малин написано у 8 томі «Української Радянської. Енциклопедії" виданому 1962 року. Де іде мова про те, що час заснування Малина невідомий, але достеменно відомо, що у 1240 році поселення було знищено монголо-татарами. Вже з другої половини XIV ст. Малин увійшов до складу Литовського князівська, а після укладення Люблінської унії 1569 року відійшов територіально до складу Речі Посполитої. У період національно - визвольної війни, під приводом Богдана Хмельницького, 1648-1654 рр. Малин адміністративно відносився до Київському полку. Згідно Андрусівського мирного договору 1667 року Малин знову потрапляє до складу Речі Посполитої. Внаслідок третього поділу Польської держави в 1793 році Малин відходить до Російської імперії. 1797 року Малин включають до складу Радомисльського повіту. З 1923 року місто має статус районного центру.. Також там ми знаходимо дані про те, що у малині на той час працюють заводи: ливарно-механічний, цегельно - черепичний, молочний, овочесушильний, щебеневі; фабрики: паперова та гнутих меблів; районне відділення «Сільгосптехніка». В містечку функціонують лукомеліоративна станція, лісотехнічний технікум. Вже наявні чотири середні, восьмирічна школи, школа робітничої молоді, два будинки культури, три бібліотеки та стадіон. Також у виданні є окрема стаття присвячена Малинській паперовій фабриці.

У «Радянській Енциклопедії історії України» (том З, 1971 рік)  ми вже знаходимо відомості про те, що поселення на території сучасного міста Малин було засновано у XI столітті. В даному виданні вже чітко та розгорнуто розкрито, період радянсько-німецької війни га діяльність Малинського підпільного та партизанського рухів в 1941-1943 рр. на чолі з П.А. Тараскіним та Н.І.Сосніною. Також наявні статистичні дані про те, що у 1970 році в місті проживало 16,3 тис.жителів.

У сьомому томі італійської енциклопедії «Dizionario Епсісlореdiсо Italiапо» (Рим, 1970 р.) наведено дещо застаріла інформація. Де, написано про те, що у Малині мешкає 10 тис.жителів (1939 рік). Місто має статус  районного центра Житомирської області УРСР,  географічно розташовано на березі річки Ірші га знаходиться на відстані 45 км від Коростеня. В четвертому томові "Енциклопедії українознавства", який свого часу було перевидано Науковим Товариством імені Т. Шевченка у Львові 1994 року також немає повної картини про наше місто. У сучасній історичній енциклопедії України про Малин взагалі відсутня інформація, не зважаючи на його давню історію.

Також назва Малин на світовій карті зустрічається не тільки в Житомирській області.

За даними "Большой Советской Знциклопедии"  (том 26, 1954 р.), у Московській області є поселення з назвою Малино. На французькій мові назва бельгійського міста Мехелен звучить як Малін (Маlіпеs). Про це зазначено в «Тhе Епсусіорedіа Вгіtаппіса» (том Кембридж, 1911 р.). У чеській енциклопедії, а саме у сімнадцятому томі видання «Slovnik naucny» (Прага, 1900) зазначено, що в Чехії неподалік Кутної Гори є село під назвою Малин, де налічується 137 будинків та мешкає 1050 осіб. В «Dizioпагіо Епсусіорedіа Italiano» говориться про Малин (Malin) в Ірландії У вісімнадцятому томі видання «Тhе Епсусіоресіи Атегісапа» (Нью-Йорк, 1944 р.) говориться, що ні Філіппінах є територія з назвою Малінао (Маlіпао). У Млинівському районі Рівненської області е поселення ~ Малин.де німці знищили майже все населеним, зігнавши його у місцеву церкву разом зі священиком. 

Джерело: Малин малий енциклопедичний словник.. В.А. Студінський

Читайте також:
Останні новини
Павленко В'ячеслав Вікторович 
Опанасенко Валентин Сергійович 
Олексієнко Микола Станіславович
Осадчук Анатолій Олександрович
Литвиненко Юрій Сергійович
Андрійчук В'ячеслав Вікторович
Семенюк Віталій Григорович
Шатило Олександр Анатолійович
Подробиці подвійного ДТП на Малинщині
Аналіз: цієї весни в плей-офф НХЛ від одного гола...
Закон про мобілізацію: як працюватимуть сервісні ц...
Компанія «Акріс Груп» привітала мешканців Житомирщ...
10 захоплюючих ігрових автоматів для Android
Снітко Сергій Віталійович
Марченко Олександр Васильович
Лукашенко Віктор Іванович
Дідківський Ігор Миколайович
Єсипенко Андрій Миколайович
«Фастів Агро», яка входить в групу компаній AST, н...
Голуб Артур Володимирович